Сочинение-размышление Вытаки подвигу и здрады у повести Василя Быкова журавлиный Крик​

Рівно сто років тому, на початку 1917, протести, що стрімко наростали, приводять до національної революції і постання української держави.
Очільниками її стали - коли використати сучасні терміни - авторитетні інтелектуали.
Михайла Грушевського знали як історика та письменника, Симон Петлюра був публіцистом і редактором. Володимир Винниченко спершу здобув славу прозаїка й драматурга.
Блог історика. 1917 рік: як у Києві зустріли Лютневу революцію
У 1910-ті роки Винниченкові романи "Чесність з собою" та "Записки Кирпатого Мефістофеля" зачитували до дірок. Письменник шукав нової моралі, моделей нової сім'ї. Саме за увагу до стосунків між статями йому повсякчас докоряла критика.
У белетристиці, в п'єсах він раз у раз звертався до отієї повище згаданої "чесності з собою": так він називає нову мораль, вважаючи, що людина може робити все, що хоче, не зважати на думку загалу, коли її не мучать докори сумління.
Уся ця антибуржуазна риторика не в останню чергу пов'язана з політичними симпатіями. Як і чимало його ровесників, Винниченко - марксист і соціал-демократ.
Паралельно з письменницькою розгорталася ще одна життєва історія, діяльність так званого "професійного революціонера". За приналежність до нелегальних акцій Винниченка вигнали з Київського університету, не раз ув'язнювали.
Його сюжети про таких-от "із фаху свого тираноборців" здебільшого зовсім не героїчні; виглядає, ризикованими справами незрідка захоплювалися, аби позбутися особистих гризот, притлумити хворобливі комплекси.
З початком революції проблема примирення ідей соціального та національного визволення обернулася для Володимира Винниченка болючим внутрішнім конфліктом.
Він стає членом Центральної ради, очолює Генеральний секретаріат, пише чимало найважливіших політичних документів. А в щоденнику, який скрупульозно вів упродовж десятиліть, - нарікає на фатальну незбіжність своїх соціалістичних ідей із реальністю.
Не знаю вот биографии сами смотрите какой ответ