Прочтите отрывок из исторического источника и укажите о каком событии идёт речь. Объясните, на основании чего вы это определили.

В лето 946. Ольга же устремилась с сыном к городу Искоростеню, так именно те убили мужа её…И стояла Ольга всё лето, и не могла взять города… Древляне же с Чего хочешь от нас? Мы готовы дать тебе мёд и меха». Она же сказала: «Нет у вас теперь ни мёду, ни мехов, поэтому у вас немногого; дайте мне от каждого двора по три голубя и по три воробья. Я не хочу возлагать на вас тяжкую дань, как муж мой, поэтому и у вас мало…» Древляне же, обрадовавшись, собрали от двора по три голубя и по три воробья и послали Ольге…Ольга же, раздав воинам-кому по голубю, кому по воробью, приказала привязывать каждому голубю и воробью тут (высушенный прутик, воспламеняющийся от искры).И когда стало смеркаться, приказала Ольга своим воинам пустить голубей и воробьёв. Голуби же и воробьи полетели в свои гнёзда…И так загорелись где голубятни, где клети, где сараи и сеновалы. И не было двора, где бы не было двора, где бы не было не горело. И побежали люди из города, и приказала Ольга воинам своим хватать их. И так взяла город и сожгла его, городских старейшин взяла в плен, а других людей убила, третьих отдала в рабство мужам своим, а остальных оставила платить дань.

Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів і. котляревського, г. квітки-основ’яненка, т. шевченка, м. гоголя. у другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували панас мирний та іван нечуй-левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми домініка п’єра де ла фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на київщині. у службових поїздках київщиною він не лише надавав медичну , а й занотовував почуте й побачене. записи доповнював малюнками. ось як де ла фліз розповідає про побут українських селян: «селянські житла (на київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже майже всі хати вкриті соломою. загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. у кімнаті завжди є піч. хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. внутрішнє впорядкування кожної хати майже скрізь однакове. в усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. у їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців