только отвечать НОРМАЛЬНО!

Відповідь: 1. Ми любимо Вас, бо Ви справедлива, добра, чуйна.

2. Хай щастить вам, люди добрі,

Хай пісні летять за обрій,

В щирій дружбі станьмо на рушник.

Хай щастить вам, люди добрі,

Хай серця і ваші долі

Б'ють у струни сонячних музик.

Пояснення:

У першому реченні звертаємося до однієї особи з повагою, тому з великої літери. У другому реченні звертаємося до всіх людей (загальне звернення)

у всі часи, увсіх народів війна асоціювалася з горем, сльозами, стражданнями. друга світова постукала у двері майже кожного будинку, принесла горе матерям, що втратили синів, дружинам загиблих чоловіків, дітям, яких залишила сиротами. сотні тисяч людей пройшли випробіання війною, витримали жахливі муки, але вистояли і перемогли.

більшість письменників також пройшли ці страшні випробування. тому вони до цьго часу не полишають тему війни, розпові про речі і події, які є не лише невиліковним болем їхньої душі, але й страшною сторінкою цілого покоління. не можна їм іти з цього життя, не розбудивши людську память криком про потенційну загрозу, яка може стати наслідком нашого забуття.

моїм улюбленим письменником цієї доби є ю. бондарев. я не можу не захоплюватися його манерою передачі жахливих подій війни і гартування виняткових характерів у творах «батальйони просять вогню» «гарячий сніг», «останні залпи».

ігнорувати смерть, дивлячись їй у вічі! навіть не думати про неї заради перемогиі зараз нам важко навіть все уявити це, а їм же довелося пережити! особливо яскраво автор розкриває у цих творах відповідальність керівного складу армії за долю мільйонів. вони мають зробити все навіть неможливе, щоб уникнути даремних втрат, адже кожну людину сліж розглядати як окрему долю.

особливо майстерно це розкривається в «долі людини» шолохова. як мільйони інщих чоловіків, андрій соколов ішов на війну. важкою і трагічною була його солдатська доля, та він зумів вистояти і залишитися людиною, незважаючи ні на що.

хай пам’ять про ці страшні роки і трагічний досвід минулих поколінь станть уроками добра і миролюбивості, вфдповідальності і людяності. щоб ніхто і ніколи не зміг забути, якою ціною виборювалася наша воля і наше майбутнє! ми повинні свято шанувати память солдат, що визволили для нас дніпровські кручі, полтавські степи, чернігівські ліси, подільські сосни та карпатські смереки… саме вони зберегли мільйонам моїх співвітчизників національну культуру, самобутність звичаїв і традицій далеких предків. а ми маємо зберегти про них світлу память.