Сенс людського життя на прикладі Пузиря і Герасима.

Тема — кохання ідея — кохання – благотворна сила ліричний герой по-справжньому кохає, відчуває внутрішнє пробудження, піднесення, жагу до життя художні засоби «сонет 61» анафора: благословенні; епітети: сяйливі очі, солодкий біль; метафори: лук амура, серця рани; звертання; окличні речення оксюморони: «але ж муки ці солодкі…»; «живлюща смерте…»; «втіхо навісна…»; «палаю в стужу…»; «в спеку весь дрижу…» про­тиставлення, оксюморони, риторичні запитання, риторичні окличні речення — дуже влучні, виразні художні засоби для відтворення почуттів, глибше розкрити супе­речливість такого багатогранного почуття, як любов. цей сонет своєрідна молитва душі й серця до коханої жінки. петрарко сприймав любов, то як найвище благо, то як гріховне почуття. ці суперечливі погляди на кохання позначилися на вірші. кохання – це найвища цінність , а водночас і «солодкий біль», «серця рана». але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання. він по лицарські милується прекрасною лаурою. жодної зухвалої думки немає в нього. це поклоніння коханій. думки про кохану виливаються у гімн цьому високому почуттю. він говорить про лауру з піднесенням, схиляється перед нею. композиція твору відтворює кохання дорогоцінне, крихке і милозвучне як кришталь. воно прозоре, але може відтіняти різні барви, як грані кришталю. це кохання нескінченне, як пісок, що відлічує нескінченність часу. серце петрарки обпалене вогнем кохання, покрите ранами благоговенними, тому увінчене кохання, які як стріли амура пронизують його серце, але це не завдає йому смертельних ран, а наповнює солодким болем кохання. джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua