Сочинение на тему "Образ Тараса Бульбы" по плану:
1.Проблематика повести Гоголя "Тарас Бульба".
2.Тарас Бульба–идеал народного героя:
а) Шитрота души;
б) Возвышенная бескорыстная любовь к Родине;
в) Преданность товариществу;
г) Верность православной вере;
д) Готовность к подвигу;
3.Вывод: "Да разве найдутся на свете такие огни, муки и сила, которая бы пересилила русскую силу!"

Відповідь:оловний герой комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» пан Журден — майстерно виведений автором образ нувориша і вискочки. Його поява у творі була зумовлена соціальним станом тогочасного французького суспільства: на тлі збідніння дворянства все більше збагачується буржуазія, все більше вона прагне порівнятися з аристократією. Ось і у заможного торговця Журдена є тільки одно турбота — в усьому стати схожим на дворянина і заслужити повагу у вищому суспільстві.

Наслідуючи дворянські традиції, пан Журден наймає для себе вчителів і прагне отримати знання з музики, філософії, навчитися фехтувати і танцювати, як дворяни. А вчителі лише користуються його недолугістю і, як можуть, витягують з нього гроші. Кожен з вчителів заявляє, що його наука найважливіша, і саме її треба вивчати найбільш глибоко. Але пану Журдену потрібно від своїх наставників набагато менше, адже його знання про вищий світ лише поверхневі. Тому у відповідь на пропозиції навчитися фізиці, етиці та логіці пан Журден вчителя-філософа навчити його лише «дізнаватися за календарем, коли буває місяць, а коли ні».

Пан Журден наївно вірив у всепереможну силу грошей і вважав, що для того, щоб стати справжнім дворянином, достатньо найняти дорогого кравця, не жаліти грошей на сукні і навчитися «благородним манерам». На витрати Журдена штовхає і марнославство. Наприклад, одного разу почувши звернення до себе «ваша милість», пан Журден збільшує чайові для підмайстрів кравця, а ті, розкусивши його слабкість, у своїх звертаннях зводять його спочатку у «ясновельможність», а потім і у «світлість», за що отримують все більше і більше грошей.

Те ж саме марнославство стає причиною відмови Журдена Клеонту — нареченому своєї дочки. На відміну від Клеонта, який вважає, що щасливим і міцним шлюб може бути тільки з рівним по стану, пан Журден вважає зовсім інакше. На прохання руки Люсіль він відповідає: «Дочка моя буде маркізою, а розсердиш мене ще більше, так я її герцогинею зроблю».

Слід зазначити, що пан Журден був досить непоганою людиною. Свій капітал він заробив важкою працею, і грошей для тих, кого вважав своїми друзями, не жалів. Але він був настільки наївним, що його користувалися ті, хто бажав нажитися за його рахунок. Якби не його сліпе прагнення будь-якою ціною стати дворянином, його життя склалося б зовсім інакше.

За добрими традиціями комедії усе закінчується щасливо. Виходить заміж за коханого дочка пана Журдена і, здається, все стає на свої місця. Але автор так і залишає відкритим питання про те, чи вдалося панові Журдену пробитися до вищого світу. Не це питання повинні відповісти самі читачі, враховуючи усі обставини та характер героя.

Пояснення: