У творі Марусі Квітки- Основяненка виписати 25 слов з м'яким знаком і апострофом

ответ:

Чому б так не робить: наградив тебе бог щастям, що батько й мати твої живуть при тобi i дякують добрим словом, що ти їх при старостi i кохаєш, i поважаєш, або жiнкою до тебе доброю, послухною, хазяйкою невсипущою, або дiточками покiрними та слухняними — хвали за се бога i лягаючи, i устаючи, а їх шануй i кохай, i для них не жалiй не тiльки нiяких трудiв, худоби, та, коли нужда звелить, душу свою за них положи, розпинайся, умри за них, та усе-таки пам'ятуй, що й вони на сiм свiтi такi ж гостi, як ти i усякий чоловiк, — чи цар, чи пан, чи архирей, чи салдат, чи личман. Коли отець наш милосердний кого з нас покличе, проводжай з жалем, та без укору i попрьокiв; перехрестись та й скажи, як щодня у отченашi читаєш: "Господи! буде воля твоя з нами грiшними!" I не удавайсь у тугу, щоб вона тобi вiку не укоротила: бо грiх смертельний накликать на себе не тiльки смерть, — i саму болiсть, хоч би яку-небудь: бо, не поберiгши тiла, загубиш i душу на вiки вiчнi! Бiльш усього пам'ятуй, що ти ховаєш сьогоднi, а тебе заховають завтра; i усi будемо укупi, у господа милосердного на вiчнiй радостi; i вже там не буде нiякої розлуки, i нiяке горе, i нiяке лихо нас не постигне.

Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви!

Не буде нам нi слави, нi пам'ятi; хто нас поховає, хто нас пом'яне?

Объяснение:

Ялиновий шишкар – невеличкий птах, трохи більший за горобця. поширені шишкарі у хвойних лісах  євразії, північної африки і північної америки. в україні гніздяться у хвойних лісах карпат і криму; під час зимових мандрівок залітають і в інші області. годуються вони в основному насінням сосен, ялин.в урожайний рік шишкарям узимку вдосталь корму. от вони і починають мостити гнізда та виводити пташенят у ситну для них пору року – зимою.  шишкар – ялинник будує таке тепле гніздо, що ні яйця, ні пташенята в ньому не замерзають.     будує його лише самка з гілочок хвойних дерев, лишайника,  м’яких корінців, вимощує мохом, шерстю, пір’ям. самець є самку, коли вона збирає будівельний матеріал. гніздо завжди знаходиться високо над землею, біля стовбура чи в сплетінні крайніх гілок. як тільки самка знесе яйця,   з гнізда   нікуди не відлучається, щоб не застудити яєць.   їжею її забезпечує самець. такий розподіл обов’язків продовжується кілька днів після появи на світ пташенят.пізніше самка харчується самостійно і   батьки вже   разом   годують нащадків. чим же вигодовують вони своїх пташенят? вигодовують вони їх не комахами, як більшість зерноїдних птахів (та й де зимою а подрібненими насінинами хвойних дерев.   пташенята вилітають із гнізда через кілька тижнів, але тривалий час лишаються разом з батьками, а потім приєднуються до інших сімей. характерною ознакою цих своєрідних птахів є дзьоб, нижня і верхня частина якого зігнуті і перехрещуються між собою. це пристосування для того, щоб витягувати з-під лусок шишок сосни і ялини насіння, яке є улюбленим кормом. до речі, вилуплюються пташенята з яйця з прямим дзьобом, але через 3 тижні його краї перехрещуються. ще одну особливість мають ці пташки. хвойне смолисте насіння – основний корм шишкаря. і тому тіло старого шишкаря настільки просочується смолою, що не піддається гниттю. десять – п’ятнадцять років може лежати така «мумія» шишкаря.