Украины 9 класс

8.  якими були тенденції й  особливості

розвитку сільського господарства наддніпрянщини у  пореформений період?

9.  визначте особливості розвитку міст і  торгівлі наддніпрянщини в  другій половині

хіх  ст. ​

відповідь:

9.основою економіки наддніпрянської україни у першій половині хіх ст. було сільське господарство, у якому працювало близько 95% на початку і 89% населення у середині століття.

у першій половині хіх ст. на українських землях переважало приватне поміщицьке землеволодіння, яке займало близько 75% усієї землі. проте розміри земель тих володінь були різними: на правобережній україні переважали великі господарства, на лівобережній та південній україні – невеликі маєтки. головним виробником сільськогосподарської продукції було селянство, яке поділялося на дві основні групи:

·   поміщицькі селяни, або кріпаки, перебували в особистій залежності від поміщиків та були прикріплені до їхніх маєтків. поміщицькі селяни чисельно переважали в губерніях правобережної україни;

·   державні селяни належали казні та офіційно називалися «вільними сільськими обивателями». вони були особисто вільними. роль землевласника для цієї категорії селян відігравала держава, на користь якої вони повинні були сплачувати оброк, або коли їх разом із державними маєтками здавали в оренду (така форма експлуатації селян існувала на правобережжі). державні селяни переважали на півдні й на лівобережжі.

основними формами експлуатації селян були панщина, або відробіткова рента, та оброк у формах грошової й натуральної (продуктової) ренти. переважною формою експлуатації поміщицьких селян і державних селян на правобережжі у першій половині хіх ст. стала панщина. хоча закон 1797 р. офіційно обмежував її 3 днями на тиждень, у реальному житті вона досягала 4–6 днів. поміщики обходили закон за урочної системи, коли на один день панщини давалося таке завдання («урок»), що його можливо було виконати лише за два-три дні.

8.реформи 60—70-х рр. xix ст., попри їх обмеженість, створили умови для економічного розвитку українських земель та зробили можливим здійснення (хоча й із запізненням) індустріалізації. її темпи в пореформений період були дуже високими. особливо це відчувалося в наддніпрянській україні, де лише за кілька років сформувалися цілком нові галузі промисловості. промисловий розвиток краю змінами і в інших сферах життя: усі головні міста з’єднали між собою новоутворені залізниці, розгорталися процеси урбанізації, формувалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо.

наприкінці xix ст. наддніпрянська україна давала 26 % загальноімперського прибутку, однак на власні потреби вона використовувала не більше половини від цієї суми. засобом переміщення капіталів з українських губерній до центру стала також політика ціноутворення. ціни на сировину, що відправлялася з наддніпрянщини, були набагато нижчими, ніж вартість російських товарів, що надходили туди у зворотному напрямку. ці капітали фінансували розвиток інших регіонів.

пояснення:

історія.

важнейшая природная особенность греции состоит в том, что с запада, востока и юга она окружена морем. полезно напомнить, что на жизнь народов востока, кроме финикийцев, море не оказало заметного влияния. и индийцы, и китайцы, и египтяне были больше связаны со своими реками, нежели с океаном.  

в жизни древних греков море играло громадную роль. во многих местах побережья море глубоко вдаётся в сушу, образуя заливы и удобные бухты. ещё будучи детьми, греки учились плавать, грести, ставить парус. греков считали морским народом, умеющим строить корабли. в древности греки плавали вдоль берегов, избегая выходить в открытое море. на это были причины: во-первых, штормы и бури были опасны для деревянных судов; во-вторых, без компаса, который был известен только китайцам, легко было заблудиться; в-третьих, постоянно нужно было пополнять запасы воды и продовольствия.  

другая важная особенность природы греции состоит в том, что это горная страна. горы покрывают значительную часть греции, поэтому земель, пригодных для хлебопашества и пастбищ, здесь немного. горные хребты пересекают страну вдоль и поперёк. самая высокая гора – олимп.  

как и всякая страна, где есть горы, греция богата полезными ископаемыми. это медная, железная, серебряная руды, большие запасы хорошей глины, разнообразные породы камня.  

лесов в греции было мало, каменистые склоны гор были голы или покрыты кустарниками и низкорослыми деревьями с искривлёнными стволами. такой лес не годился для построек.

третья особенность природы греции заключается в том, что здесь нет полноводных рек, как нил, евфрат или инд. когда в марте в горах тают снега, реки переполняются и клокочут. но уже в мае реки мелеют. а в июле стоит сильная жара до +400 (в тени), когда выгорает трава и склоны гор приобретают желтоватый оттенок.  

после объяснения особенностей природных условий учитель вместе с учениками делает вывод о том, как положение и природные условия повлияли на занятия населения.  

вывод: природа греции иная, нежели природа стран древнего востока. греция – страна горная и морская, поэтому издревле здесь получили развитие ремёсла, мореплавание, рыболовство, добыча соли из морской воды, морская торговля. из-за скудных почв в греции не хватало хлеба, кормов для скота, вот почему в стране преобладал мелкий рогатый скот и разводили свиней.