Яка подія сприяла утворенню речі посполитої?

відповідь:

люблінська унія (1569)

пояснення:

люблінська унія (1569) - пакт між польщею та литвою, який об'єднав дві країни в єдину державу. після 1385 року дві країни опинилися під владою одного суверена. але сигізмунд ii август не мав спадкоємців; а поляки, побоюючись, що коли він загине, особистий союз між польщею та литвою буде розірваний, закликали створити більш повний союз. після початку лівонської війни (1558), і московія представляла серйозну загрозу литві; багато литовської шляхти також бажали тіснішого союзу з польщею і в 1562 р. зробили пропозицію про об'єднання двох держав. однак домінуючі литовські магнати побоювалися, що об'єднання зменшить їхню владу і заблокує пропозицію, а також наступні ініціативи. коли представники обох країн на засіданні сейму (законодавчого органу) в любліні (січень 1569) не змогли досягти згоди, сигізмунд ii анексував литовські провінції підляща та волині (включаючи райони києва та брацлава), які разом становили понад третини території литви. хоча литовські магнати хотіли виступити проти польщі, шляхта відмовилася вступати у нову війну, змусивши відновити переговори щодо утворення нової держави у червні. 1 липня 1569 р. було укладено люблінську унію, яка об'єднала польщу та литву в єдину, федеративну державу, якою керував єдиний, спільно обраний суверен. формально польща та литва мали бути окремими, рівними компонентами федерації, кожна з яких зберігала власну армію, скарбницю, цивільне іння та закони. обидві країни домовилися співпрацювати між собою у зовнішній політиці та брати участь у спільному сеймі. але польща, яка зберігала володіння захопленими литовськими землями, мала більше представництва в сеймах і стала домінуючим партнером. польсько-литовська держава залишалася головним політичним утворенням до її поділу наприкінці 18 століття.

Советские военные специалисты на протяжении 5 лет играли ключевую роль в военном конфликте 60-х – начале 70-х годов хх века между египтом и израилем. зачем же понадобилось вмешиваться советскому союзу во внутренние дела этих государств? на самом деле суэцкий кризис стал предтечей афганистана: тогда впервые попытался доказать, что есть в мире сила весомее сша: за обеими сторонами военного конфликта стояли державы, претендующие на мировое господство. интересы советского союза на ближнем востоке внешнеполитические интересы на ближнем востоке для были важны уже с начала 50-х годов. арабским странам советский союз оружием и военной техникой, в этих странах работали наши командированные специалисты. по сути, после окончания великой отечественной войны почти разу же включился в основные тогдашние военно-политические интриги мирового сообщества: внешнеполитическая картина мира с крушением фашистской германии радикально поменялась, и не мог остаться в стороне от этого процесса. в 50-х годах назрел суэцкий кризис, конфликт, между израилем и египтом, формальным поводом которому послужил доступ к суэцкому каналу. в разрешении конфликта неминуемо должны били принять страны мирового сообщества. великобритания отказала египту в поставках оружия. зато , чувствуя свою возможность влияния в это региона, не отказался: танки, артиллерийские системы и прочая военная техника (сотни единиц! ) окольными путями через чехословакию начали поступать в египет. было даже соответствующее решение президиума цк кпсс о таких поставках.