Ревизор,, гоголя, пересказ 4,5 действия средней длинны, ​

действие четвертое

входят осторожно, почти на цыпочках, чиновники, а также добчинский и бобчинский, в полном параде и мундирах. все они собрались для того, чтобы дать хлестакову взятку, но не могут придумать, как это лучше устроить. в конце концов принимается решение входить поодиночке и говорить с глазу на глаз: «представиться нужно поодиночке, да между четырех глаз и того… как там следует — чтобы и уши не слыхали. вот как в обществе благоустроенном делается! ».   выходит хлестаков с заспанными глазами. он отлично выспался и рад тому, как его здесь принимают: он любит радушие. к тому же хлестаков заметил, что дочка городничего « недурна», да и матушка такая, что «еще можно бы…». такая жизнь ему нравится.   входит аммос федорович, роняет деньги и этого пугается. хлестаков, увидев купюры, просит дать ему взаймы. судья охотно отдает деньги и уходит. затем последовательно входят почтмейстер, лука лукич, земляника. у каждого хлестаков просит в долг и получает определенные суммы. последними появляются бобчинский и добчинский, у которых хлестаков уже напрямую требует денег. у них много нет: на двоих всего шестьдесят пять рублей. хлестаков берет, говоря, что «это все равно». у добчинского есть просьба к ревизору: чтобы признали законнорожденным его сына. хлестаков обещает посодействовать. у бобчинского просьба еще проще: чтобы хлестаков, когда поедет в петербург, сказал бы там всем, в том числе и государю, что «в таком-то городе живет петр иванович бобчинский».   хлестаков один. он начинает догадываться, что его принимают за «государственного человека», и пишет об этом письмо своему другу, журналисту, чтобы тот хорошенько высмеял чиновников.   осип уговаривает хлестакова уехать скорее. тот соглашается. в это время с улицы доносится шум: это с прошениями пришли купцы, но их не пускает квартальный. хлестаков распоряжается всех принять.   купцы подносят хлестакову вино и сахарные головы. они просят заступиться за них – уж притесняет купечество городничий, обманывает и обворовывает. хлестаков обещает разобраться и берет с купцов деньги; не брезгует он и серебряным подносом, а осип забирает оставшиеся подарки, вплоть до веревочки: «и веревочка в дороге пригодится».   к хлестакову приходят женщины, слесарша и унтер-офицерша. они также жалуются на городничего: тот ни за что высек унтер-офицершу. «ступайте, я распоряжусь! », – говорит хлестаков, но просьбы его утомляют, и он велит осипу больше никого не впускать.   хлестаков разговаривает с марьей антоновной и целует ее. она опасается, что приезжий попросту смеется над ней, «провинциалкой». хлестаков убеждает, что влюбился в нее и, чтобы это доказать, встает на колени.   входит анна андреевна. увидев хлестакова на коленях, она приходит в негодование и прогоняет дочь прочь. хлестаков же решает, что и «она тоже недурна» и вновь бросается на колени. он заверяет анну андреевну в вечной любви и доходит даже до того, что просит ее руки, не обращая внимания на то, что та уже замужем: «для любви нет различия… мы удалимся под сень струй… руки вашей, руки прошу! »   вбегает дочь городничего, увидев хлестакова на коленях, вскрикивает: «ах, какой пассаж! ». хлестаков, чтобы избежать скандала, просит у анны андреевны руки ее дочери.   появляется запыхавшийся городничий и начинает убеждать хлестакова не верить купцам: они обманывают народ, а унтер-офицерша «сама себя высекла». анна андреевна перебивает городничего радостной новостью. городничий вне себя от радости, благословляет хлестакова и марью антоновну.   осип сообщает, что лошади готовы, и хлестаков торопится уехать. городничему он говорит, что едет к богатому старику-дяде, и обещает завтра же вернуться обратно. на прощание он целует ручку марьи антоновны и еще раз просит у городничего денег в долг.  

1. 1) Просвітництво - це широка ідейна течія яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині 17 - 18 століття. Представники цієї течії : вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів , продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.

Принципи просвітництва : прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.

2) Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва вплинули на духовний світ людей. Змінили їхні духовні запити та ідеали. Велике значення мало втілення нових суспільних ідей в літературі. Українське просвітництво виникало на основі гуманізму і Реформації попередньої культурної епохи, поступово виявляючи свої специфічні риси, серед яких - розмежування сфер впливу філософії та релігії, відхід від спекулятивного осмислення природи тощо. Одна із провідних ідей вітчизняного просвітництва – взаємозалежність суспільного прогресу і поширення освіти, пізніше яскраво виявилася ідея цінності людини, прагнення підняти самосвідомість і самоутвердження особистості.

3) Ода "До радості" з 1993 року гімн Європейського Союзу. Розкриває ідеї миру, взаєморозуміння, справедливості, любові до природи.

4) Твір "Мандри Гулівера" був створений як б висміяти Англійську владу, безглузді війни та державні суперечки.

2. 1) В добу просвітництва у літературі відбувався пошук нових сфер в відображення, який утвердив арсенал інших засобів, вбираючи фантастику , що мала донести до читача певну суспільно значущу ідею.

Такі твори почали з'являтися в Англії, Німеччині, (Франції) адже в цих країнах відчувався натиск влади на життя ,благополуччя народу, зміни були необхідні.

2) Композиція - це побудова художнього твору яка обумовлена його змістом, призначенням.

«Мандри Гулівера» - філософський сатирично спрямований роман Дж. Свіфта, разом з тим твір має яскраво виражені риси роману-подорожі пригодницького характеру. Ідейний задум написання свого твору сам автор визначив так : ”Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброчесності своїх співвітчизників за до добрих і поганих прикладів із життя чужих країн„ .

3) Ода - ліричний віршований твір , прославляє природні явища, історичних осіб, події.

4) Роман ж«Мандри Гулівера " це пародія на англійську владу, має у собі різні засоби комічного.

Іронія - глузування над чимось, в даному випадку над монархією.

Сатири - критика чогось, когось, засудження дій вчинків.

5) В оді "до радості" є символи природи що характеризує єдність народу як усього живого

Настрій ліричного героя "Травневої пісні" радісний, піднесений.