Образ івана і марічки "тіні забутих предків"

Всамій назві своєї надзвичайно поетичної повісті "тіні забутих предків" михайло коцюбинський наголошує, що герої твору - наші предки, хоч і забуті. в центрі повісті перед нами постають іван та марічка. це діти здавна ворогуючих родин. іван змалку грає на сопілці і дуже любить природу. він сприймає все, як казку, вірить у надзвичайне (може спілкуватися з мешканцями лісу, в т.ч. фантастичними). марічка - тендітна дівчинка, яка чудово співає, і своїм чарівним голосом розтоплює кам'яне серце івана. діти закохуються. вони дорослішають, росте їхнє кохання. обоє вірять у вічність почуттів, але доля вирішує і коли помирає батько івана, він мусить іти працювати найманим робітником. під час його відсутності, марічка гине в річці під час повені. це зводить івана з розуму і він лишає рідне село на довгих шість років. повертаючись, парубок намагається почати нове життя - він займається господарством і навіть одружується. але ж його серце проти. він відвертається від новоспеченої дружини, та й взагалі, від людей. врешті-решт, іван теж трагічно гине. його "забирає" лісова мавка під виглядом марічки. отже, герої повісті уособлюють собою справжнє кохання. чисте, самодостатнє, вічне. варто зазначити, що автор майстерно зображує фантастичну природу карпат, використовуючи унікальні елементи гуцульського фольклору.

портрет: тонкий,цибатий чоловік,одягнений у світло-сірих штанях і у білій тенісці

рід занять: займався атомними дослідженнями

риси характеру: ввічливий,добрий

значення образу в творі: автор говорить про складність людського життя,яке може обірватися будь-якої миті.