Ситуация: сбор специалистов в геологическую экспедицию матка. желающих принять участие в экспедиции. воспользуйтесь знаниями, полученными по теме в полилоге. геология требования, предъявляемые к қамтыңдар. в интервью «познакомимся! «, "рад познакомиться»," разрешение сделайте", " отлично! ", "поздравляю! "и др. қолданыңдар.​

“Прометей” Гете аналіз

Автор – Йоган Гете

Рік написання – 1773

Жанр – вірш

Рід: лірика.

Вид: громадянська.

Тема: змалювання протистояння титана Прометея та Зевса.

Ідея: засудження тиранії та самодержавства, уславлення самопожертви та сили духу у боротьбі з деспотичною владою.

Художні засоби вірша “Прометей” Гете

– епітети: розжареним приском; заблудлі очі; паланні святім.

– риторичне звертання: вгорни небо твоє, Зевсе, імлою хмар; не знаю нікого біднішого під сонцем, ніж ви, богове!;

– риторичні запитання: хто допоміг гордість титанів мені здолать? хто від смерті мене врятував, від долі раба?; чи не ти само це звершило, серце, в паланні святім?; Тебе шанувати? Чому?.

– метафори: нещедро ви живлите данням офір і дихом молитов вашу величність; діти, дурники, повні надії; звертав свої заблудлі очі до сонця, чи нема там вгорі вуха, що скарги мої почуло б, серця, що так, як моє, пригноблених би іло; дякуючи за рятунок тому, хто спить у високості; пуп’янки мрій достигли.

– повтори: щоб мучитися, щоб ридати, щоб втішатися, щоб радіти.

– порівняння: гроза порівнюється з грою маленького хлопчика.

“Прометей” Гете композиція

Твір побудовано у формі монологу Прометея. Вірш складається із 7 строф, написаних без рими (білий вірш).

1 строфа – прохання до Зевса залишити людині її землю, її будинок, тобто, все, що їй рідне.

2 строфа висловлює зневагу до богів.

У третій та четвертій строфі згадується минуле дитинство та дитяча наївність героя.

5 строфа  звинувачує Зевса у впертості, байдужості до людини.

6 строфа – Прометей загартувався, став особистістю.

7 строфа – Прометей став бунтівником, який відчуває радість від жаданої свободи.

Вірш «Прометей» — це темпераментний монолог заступника людей Прометея, який кидає тиранові Зевсу виклик, стверджуючи, що верховний небожитель — лише породження людських забобонів і страхів.

Цей вірш, як і сам Прометей, є закликом до знищення богів, протесту проти авторитетів, мертвих традицій, до самоствердження сильної духом людини та, зрештою, до піднесення людської величі.

Объяснение: