Частью какой общности являются славяни​

ответ:

наверно индоевропейской

Древние славяне — раннесредневековые славяне, в период расселения славянских племён, примерно с vi по viii век.

примерно в v веке началась славянская экспансия, как полагают, с территории прикарпатья, верховий днестра, а также правобережья среднего поднепровья, на запад, юг и северо-восток. на запад славяне мигрировали в направлении верховий вислы, а затем лабы, огибая внешние западные карпаты (то есть с восточной и северной стороны карпат). на восток славянские племена распространялись в направлении верховий волги и оки. на юг славяне двигались в сторону дуная, затем вдоль него на запад, заселяя местности вдоль притоков дуная и вторгаясь в пределы восточной римской империи. в советское время господствовали версии автохтонности славянских племён на большей части восточной европы или польши, но археологические данные последнего времени указывают, по мнению некоторых исследователей, на формирование заметного массива славян как части единого этноса в ареале киевской археологической культуры (ii—iv веков).

.

Секретний протокол про розподіл сфер впливу у східній Європі — це один з найбільш контроверсійних документів, які мали великий вплив на сучасну Європу. Його підписали у 1939 році між союзниками-нацистською Німеччиною та комуністичним Союзом Радянських Соціалістичних Республік, який встановлював розподіл сфер впливу серед цих держав у східній Європі зі метою збільшення свого впливу в цьому регіоні під час другої світової війни.

Головною причиною підписання цього документу була потреба обмежити вплив кожної з держав на території східної Європи та створити сприятливі умови для домінуючого впливу свого союзника. На жаль, цей документ мав низку наслідків, які на довгі роки скомпрометували перехід між двома світовими державами.

Першим наслідком цього документу була репресія відносно населення східної Європи та геноцид більшовицької системи. У своїх зусиллях збільшити свої сфери впливу, Німеччина та Радянський Союз не звертали увагу на права та свободи громадян цих країн. Більш того, документ не передбачав будь-якого розподілу ресурсів серед цих країн. Це призвело до повного зруйнування економіки та інфраструктури у деяких країнах східної Європи.

Мій погляд на цей документ є негативним. Співпраця двох держав, що мали агресивний вплив на світ не мала жодної позитивної мети, що до б вирішити проблеми націй. Цей документ лише позбавляв громадян свободи та простору для самовираження. Я вважаю, що закладати фундамент під подальшу війну на території Європи було дуже недоречно. Домовленості такого роду відносяться до демонстрації політичної солідарності високого рівня та повинні стосуватися призначення рамок міжнародної кооперації для рішення питань міжнародного права та безпеки, а не стосуватися подальших територіальних претензій.

Загальною ідеєю можна сказати, що міжнародні співвідношення мають ґрунтуватися на діалозі та компромісі, в умовах миру та свободи. Бо тільки тоді можна ігнорувати складність міжнаціональних відносин, а зміцнення взаємодії надає впевненості у найбільш безпечному і сильному майбутньому для всієї Європи.