Напишите образ дези из бегущей по волнам. надо​

ответ:

та, що біжить по хвилях» - роман олександра гріна 1928 року, одне з останніх великих творів письменника. написаний в романтичному жанрі - це роман про нездійснених; сучасні критики віднесли б книгу до жанру фентезі

дія роману, як і багатьох інших книг олександра гріна, відбувається у вигаданій країні, якої критики дали ім'я грінландія (сам грін так цю країну не називав, і взагалі в явному вигляді не описував)

у порту томас гарвей здалеку бачить прекрасну дівчину, він дізнається, що її звуть біче сеніель, і марить про зустріч. в той же день, граючи в карти, він чує шепіт «та, що біжить по хвилях», але не надає цьому значення. пізніше він сідає на судно, яке носить назву «та, що біжить по хвилях», і відправляється в плавання. томас дізнається, що корабель раніше належав батькові бічі, але той продав його. в дорозі у нього відбувається бійка з капітаном гёзом, і той в злобі висаджує його в шлюпці у відкрите море. в останню секунду в човен зісковзнула жінка, закутана з голови до ніг. вона сказала, що її звуть фрези і що йому потрібно плисти на південь, де його підбере судно. звелівши нікому про себе не розповідати, вона спустилася на воду і втекла по хвилях.

томаса і справді підібрало судно. там він познайомився з дівчиною, яку звали де зи. у місті, куди вони прибули, томас побачив мармурову статую, на постаменті якої був напис «та, що біжить по хвилях». виявляється, місто було засноване людиною, якого фре зи врятувала, вказавши кораблю вірний курс. у цьому ж місті він дізнається про вбивство капітана ге за і зустрічається з бі че, яка хоче викупити корабель батька, але, дізнавшись, що на ньому перевозили опій, відмовляється від угоди. томас розповідає бі че про фр ези, але вона не вірить йому. через кілька років він зустрічає де зи і одружується на ній, а також отримує лист від бі че з побажаннями щастя. з моря вони чують голос фре зи:

На мое седьмое день рождение мне подарили щенка.я была рада. он был белым с бежевыми пятнами ,пятна были на хвосте , на головке и на лапках, было чувство что он в насочках. я назвала его кени   .мы каждое утро выходили с ним на прогулку. вот он подрос ему исполнился год. и я решила что ему пора научится гулять одному .   с начала я следила за ним ,он не куда не убегал и   шел сам домой. я решила что его можно отпустить без пресмотра. он вышел на улицу , я смотрела с окна он бегал , играл и я решила сделать работу . делала я ее долго . посмотрела на часы а уже 21.00 ,раньше он не когда так не опаздывал , я вышла посмотреть где же он так долго ходит и я увидела что его нету, я пошла его искать . где только я не ходила ,он так и не нашелся, прошло уже 3 года , я так и не заводила животных.