uliii1

20.12.2020 12:34

Українська мова

Есть ответ 👍

Нужно найти и выписать все персоніфикаціі 20

пишно займались багрянії зорі

колись навесні,

любо лилися в пташиному хорі

пісні голосні;

грала промінням, ясним самоцвітом

порання роса,

і усміхалась весняним привітом

натури краса.

гордо палала троянда розкішна,

найкраща з квіток, –

барвою й пахом вродливиця пишна

красила садок.

а соловейко троянді вродливій

так любо співав,

голосом дивним співець чарівливий

садки розвивав;

слав до вечірньої зорі прощання,

що гасла вгорі,

ще ж голосніше співав на вітання

поранній зорі…

вже пролетів, немов пташка зальотна,

весняний той час, –

осінь холодная, осінь вільготна

панує у нас.

тихо спускається нічка осіння, –

година сумна;

місяць холоднеє кида проміння;

здалека луна

пугача віщого крик – гук єдиний.

діброва німа.

де ж соловейко? де ж спів солов’їний?

ох, де ж він? нема!

в вирій полинув, де вічная весна,

натхненний співець.

вічно красує там рожа чудесна,

там теплий вітрець;

глухо і смутно кругом на просторі,

мій гаю сумний!

кинув співець тебе в тузі та в горі,

тебе й край рідний.

тиша така тепер всюди панує.

лиш в листі сухім

вітер зітха, мов дріада сумує,

із жалем глухим.

чом я не маю огнистого слова,

палкого, чому?

може б, та щира, гарячая мова

зломила зиму!

і розлягалась би завжди по гаю

ясна-голосна

пісня, й розквітла б у рідному краю

новая весна.

та хоч би й крила мені солов’їні,

і воля своя, –

я б не лишила тебе в самотині,

країно моя!