Маруся богуславка
буквально несколько строк
​

на чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. світу божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. аж ось прибуває до них дівка-бранка, маруся, попівна богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. бідні невільники не знають, а маруся їм і каже, що тепер великодня субота. козаки, це почувши, стали дівку картати-проклинати, що вона їм нагадала про свято, жалю завдала. тоді маруся попросила їх не лаяти її, бо як настане великодень і пан турецький поїде в мечеть, вона випустить козаків із темниці, хай тікають у міста християнські. тільки щоб не минали города богуслава, дали знати її матері й батькові про неї, сказали, щоб ті маєтків не продавали й не збирали грошей для її викупу. адже вона потурчилася, побусурманилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного. і хай визволить їх господь з тяжкої неволі, хай потраплять вони на тихі води, на ясні зорі, у світ хрещений. слава військам запорозьким і всьому товариству!

Відповідь: допоміг

Пояснення: