Хто такий талановитий письменник ду ​

ду фу (справжнє ім’я — ду шаолін; 712—770) — китайський поет. онук поета ду шень-яня. ду фу походив зі стародавнього роду. народився у збіднілій на той час сім’ї провінційного урядовця невисокого рангу. майбутній поет рано втратив батьків, його виховала тітонька пей. вона оточила хлопця турботою і любов’ю, дбаючи про нього, як про рідного сина. свій перший вірш написав у 7 років і його високо оцінили знавці поезії. намагався скласти державні іспити, щоб за сімейною традицією отримати посаду державного службовця, проте службовцем не став. тренажер - "убийца" позвоночных грыж в г. львов! у 20-35 років багато подорожував китаєм, вів розгульне життя. у 741 р. прибув до столиці імперії чан’ань. там мешкав майже 10 років, отримав при дворі незначну посаду. під час бунту ань лушаня втік зі столиці разом із почетом імператора, а його родина залишилась у чан’ані; поет довго не мав від них жодної звістки. був ув’язнений бунтівниками та пробув у полоні 2 роки. після придушення бунту ду фу було наближено до імператора і у 757 р. він став радником молодого імператора суцзуна і навіть отримав привілей критикувати імператора, але як тільки ду фу скористався цим привілеєм, його було ув’язнено. комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що він дійсно вважав, що може критикувати імператора. зрештою його було виправдано й імператор навіть пробачив поетову зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. проте у 759 р. ду фу пішов зі служби та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії янцзи. смерть спіткала поета 770 року, коли він на човні спускався річкою. у 770 році ду фу у віці 59 років помер у злиднях. ду фу був знайомий з іншим китайським поетом лі бо. разом вони написали багато поезій, у них є вірші, присвячені один одному.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

"у каждой профессии запах особый" говорится в известном стихотворении родари джанни. в нём же мы и найдём ответ на вопрос "почему? ". потому, что человек, занимающийся каким - либо ремеслом имеет характерный запах: шофер пахнет бензином, пекарь - ванилью и сдобой. но как тогда, в наш современный век пахнет директор фирмы или страховой агент. мне кажется, что это высказывание спорным, ведь безделье тоже может пахнуть и дорогим одеколоном или перегаром. 

на мой взгляд, высказывание "безделье ничем не пахнет" имеет не буквальный смысл. оно подразумевает то, что в каждой профессии ести своя изюминка, свои особенности.