Складним безсполучниковим є речення …
(розділові знаки пропущено)
а) у нього майже немає творів куди пейзаж не входив би як обов’язковий елемент.
б) під час поїздок до корсуня він показував дітям пам’ятні місця там народні герої наливайко та богдан хмельницький билися з польською шляхтою.
в) а там нижче розступились скелі, які то розпалися на роздоллі ніби високими будинками, то полягали довгими рядками.
г) пильне око його фіксує всі деталі освітлення барви обриси поверхні землі рослинність усю різноманітність деревного покриву.

ответ:

Хай мовчать америки й росії, коли я з тобою говорю! в. симоненкосьогодні часто можна почути, що наша країна ще дуже молода. дещо дивно звучать такі слова, адже україна має тисячолітню державну історію, яка сягає ще часів київсь-кої русі. однак таке твердження все ж таки слушне, бо можливість по-справжньому творити власну державу українці вибороли менше двадцяти років тому, коли було проголошено незалежність україни.33здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, а проте, отримавши таку бажану свободу, ми просто не знаємо, що з нею робити. у часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила, україна розривається щонайменше між трьома полюсами: прагне приєднатися до європейської спільноти, подружи-тися з америкою і не зіпсувати стосунків із росією. тоді, коли нарешті українська мова, не скута заборонами, може повноцінно розвиватися, українці прагнуть другої дер-жавної мови. у період, коли національна економіка спро-моглася вийти на світовий рівень, урядовці виступають проти вступу україни до світової організації торгівлі*да жаль, таких парадоксів дуже багато, і всі вони свідчать про те, що після здобуття довгоочікуваної незалежності наша держава опинилася сам-на-сам зі складними пробле-мами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.думку про те, що лише самі українці мусять опікува-тися своєю державою, обстоювали чи не всі вітчизняні письменники. уперше про це заявив і. котляревський у своїй поемі «енеїда», напророчивши великій країні рай-ське життя, допоки вона не буде «цілувати ноги чужої постоли».палким прихильником незалежної україни з вільним народом був і основоположник нашої літератури т. шев-ченко, який у багатьох поезіях змалював омріяне май-бутнє української нації: і на омріяній земліврагане буде, супостата,а буде син і буде мати,і будуть люде на землі,де простеляться шляхи вільні і широкі: і пустиню опануютьвеселії села.цю ідею підтримували і. франко, в. винниченко, леся українка та багато інших письменників xix та xx сто-літь. зокрема, леся українка у своєму вірші «на роковини34шевченка» заприсяглася від імені всіх українців власно-руч творити свою державу: ми, як ти, минати будем чужії пороги, орати будем свої ниви, рідні перелоги.справжніми співцями незалежності україни, за якої сам український народ творить своє майбутнє, стали «поет-державник» є. маланюк та поети-емігранти, зму-шені колись покинути батьківщину через ідейну незгоду з правлячою верхівкою. таких прикладів можна навести дуже багато, але головне - розуміти, що саме хотіли ска-зати нам письменники, які присвятили свої твори ідеї не-залежної україни.моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові держави ми змушені зупинятися, повертатися назад, змінювати вже однак жодне демократичне суспільство не може похвалитися легким і швидким до-сягненням своєї мети.тому я вірю, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідати-ме гідне місце серед інших європейських держав, буде по-пулярною і шанованою у світі. для цього всі ми, її свідомі громадяни, маємо докладати зусиль, працювати й твори-ти задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її жит-тя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни в наших срамотна давняя година. і оживе давня слава, слава україни. (т.шевченко