Визначити температуру на вершині гори кіліманджаро,якщо біля її підніжжя вона становить +24°с​

принципи загальнонаукової класифікації ландшафтів

насамперед, необхідно чітко розрізняти поняття "систематизація", "класифікація", "типологія" .

природно-територіальні комплекси можуть розгля­датись як в індивідуальному, так і типологічному плані. об’єктом без­посереднього дослідження є конкретні птк. водночас для науки й прак­тики необхідно їх систематизація.

порівнянням індивідуальних одиниць птк встановлюються їх типо­логічні ознаки. класифікуючи ці одиниці, тобто об’єднуючи їх за певними ознаками подібності у види, типи, класи і т.д., отримуємо склад­ну систему типологічних одиниць. таким чином, будь-яка типологічна одиниця (наприклад, тип ландшафту, урочища) в результатом наукового узагальнення.

класифікації можуть бути побудовані за різними принципами: мор­фологічним, генетичним, історичним, кількісним та ін.

в.а.ніколаєв (і973) виділяє три основні принципи (підходи) загальнонаукової класи­фікації ландшафтів:

1) історичний;

2) генетичний;

3) структурний,

об"еднуючи їх спільною назвою - структурно-генетичний. усі вони тісно пов’язані між собою. структура свідчить про історію (вік) і генезис ландшафту й навпаки, від останніх залежить його будова.

основним показником класифікації ландшафтів при структурному підході є домінуючі урочища й місцевості (їх відсоткові співвідношення). ознаки внутрішньої струк­тури кладуться в основу виділення низьких таксонів ландшафту - видів, підвидів.

класифікаційні категорії ландшафтів і ознаки їх виділення

(за ніколаєвим, і973)

таксони

головні ознаки поділу

приклади

відділ

тип контакту і взаємодія геосфер у структурі ландшафтної оболонки

наземні ландшафти, водні ландшафти

система

енергетична база ландшафтів - поясно-зональні відмінності водно-теплового

субарктичні, бореальні, суббореальні, семіарідні ландшафти тощо

підсистема

секторні кліматичні відмінності, континентальність клімату

суббореальні семарідні ландшафти, помірно-континентальна, континентальна, різкоконтинентальна

клас

морфоструктури вищого порядку (елементи мега­рельєфу), тип природної зональності (горизон­тальний або вертикальний)

рівнинні ладшафти, гірські ландшафти

підклас

морфоструктури другого порядку, морфогенетичні підрозділи макрорельєфу

підкласи рівнинних ландшафтів: низовинний, височинний

група

тип водно-геохімічного режиму, який визна­чається співвідношенням атмосферного, ґрунто­вого і натічного зволоження, ступенем дренованості

групи рівнинних ландшафтів: елювіальна, напівгідроморфна, гідроморфна

тип

грунтово-біокліматичні ознаки на рівні типів грунтів і класів рослинних формацій (зональні для елювіальної групи ландшафтів)

лісостеповий, напівпустинний, болотний, лу­говий тощо.

підтип

грунтово-біокліматичні ознаки на рівні під­типів грунтів і підкласів рослинних формацій (підзональні для елювіальної групи ландшафтів)

підтип лісостепового типу ландшафтів: лугово-лісовий (південний лісостеп), лісо-лугово-степовий (середній лісостеп)

рід

генетичні типи рельєфу

роди степових рівнинних ланд­шафтів: давньоалювіальний, погорбовано-грядовий давньоелювіальний

підрід

генетичні типи й літологія поверхневих гірсь­ких порід

підроди степових давньоалювіальних, рівнинних ландшафтів: пі­щані, галечникові, лісово-су-глинисті

вид

подібність переважаючих у ландшафтах урочищ, місцевості (типи морфологічної структури)

види степових рівнинних ланд­шафтів:

а) плоско-хвилясті рівнини, пі­щані й субпіщані з різнотравно-червоноковильними степами на темно-каштанових ґрунтах;

б) плоскі денудаційно-акумуля­тивні плато з покривом лесовидних порід, типчаковими степами на темно-каштанових ґрунтах