Характеристика и образ городничего в комедии "ревизор".
напишите кратко, 2-3 абзаца.

Мужність, розсудливість. я гукнув: «хай вічно живе наймогутніший імператор ліліпутів! » великий монарх оддав мені належну честь і тут-таки, на березі, нагородив мене титулом нардака, що в них уважають за найвищу відзнаку. але його величність відразу висловив бажання, щоб я привів йому решту ворожих кораблів я спробував відрадити його від такого наміру, як до політичних доказів, так і до міркувань справедливості, і нарешті рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу. моя відверто й сміливо висловлена думка настільки суперечила політичним його величності, що він так і не зміг пробачити мені цього. навчання гулівера. у 14 років віддали до коледжу в кембріджі. там я пробув 3 роки і вчився дуже старанно. та в батька не стало коштів тримати мене там довше. мені довелося піти в науку до лондонського хірурга, у якого я провчився 4 роки. гроші я витрачав на книжки з мореплавства, , бо весь час мріяв стати моряком.; вивчав природознавство, бо знав, що воно стане мені в пригоді під час майбутніх подорожей. корабельний лікар. сумління не дозволяло мені наслідувати нечесні вчинки інших лікарів і дурити пацієнтів, б років я прослужив лікарем на двох кораблях і трохи поліпшив добробут своєї родини. дозвілля. на дозвіллі я читав твори сучасних і давніх авторів, а буваючи на березі приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови. відношення до ліліпутів. гуллівер проявляє доброту та уважність до них. коли вони бігали по моєму тілу туди сюди, мені не раз кортіло схопити в жменю сорок чи п’ятдесят з тих, котрі навернуться під руку, і скинути їх на землю. проте, зваживши на моє становище і на ту шкоду, яку вони могли мені заподіяти, а також на власну урочисту обіцянку (бо так тлумачив я свою принижену поведінку), я зразу й відмовився від свого наміру. до того ж я вважав, що це була б невдячність до людей, які поводяться зі мною так гостинно і так щедро частують мене. на ланцюгу. двірський коваль просунув 91 ланцюг і прикріпив їх 36 замками до моєї лівої ноги мрія про волю. перше речення, яке я вивчив, було прохання ласкаво повернути мені волю обшук. взявши в руки обох чиновників, я поклав їх спершу в кишені мого камзола, а потім в усі інші кишені, крім двох у куртці та однієї потайної, бо в ній лежали необхідні мені речі: окуляри, кишенькова підзорна труба та кілька дрібниць. складання присяги. я заприсягся, як присягаються на моїй батьківщині, потім так, як вимагають їхні закони —тобто взявшись лівою рукою за праву ногу і приклавши середній палець правої руки до лоба, а великий палець—до кінчика правого вуха. хоч деякі з умов були й не такі почесні, як мені хотілося, та я заприсягся й підписав їх з великою радістю і щирим задоволенням. відразу ланцюги з моїх ніг було знято, і я опинився на волі. я висловив свою подякує впавши, ниць перед його величністю, але він звелів мені підвестися і дуже ласкаво висловив сподівання мати в моїй особі корисного для себе слугу, гідного явленої мені ласки і вартого майбутнього благовоління. знайомство з політикою ліліпутії. я доручив секретареві передати його величності мою глибоку пошану й довести до його відома, що я, як чужоземець, не вважаю за потрібне втручатися в їхні партійні чвари, але ладен віддати життя, боронячи , його та його державу від нападу будь-яких ворогів. гуллівер бере флот блефуску у полон. позачіплявши всі кораблі гачками і взявшись за зв’язані вузлом канати, я почав тягти їх за собою. рипуче перерізав ножем якірні линви, діставши при цім сотні дві стріл у руки та обличчя; потім узявся за вузол і легко потяг за собою п’ятдесят найбільших ворожих кораблів. втеча до блефуску. я ліг на землю, щоб поцілувати руку його величності та імператриці. привітавшись, я сказав, що прибув до них з дозволу імператора ліліпутів заради високої честі побачити такого могутнього монарха і прислужитися йому, наскільки це не шкодиме інтересам мого імператора.