Як особистості олександра македонського впливали на його діяльність

объяснение:

алекса́ндр ііі аргеад більше відомий як алекса́ндр великий та алекса́ндр македо́нський (грец. αλέξανδρος γ' ο μακεδών; кінець липня 356 до н. е., пелла — 13 червня 323 до н. е.) — дев'ятнадцятий цар македонії. геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. засновник великої держави, що охоплювала македонію, грецію, завойовану перську імперію та єгипет. його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо ії) і культури (еллінізм). після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. син царя філіпа іі македонського та олімпіади, царівни епіру. був вихованцем арістотеля. з 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель македонії. забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. перемоги над перським царем дарієм iii біля граника (334 до н. іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто александрію. після вирішальної перемоги над дарієм при гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію ахеменідів — вавилон, парса і сузи здалися йому без опору. далі александр повів своє військо до центральної азії (329 до н. а потім повернув до індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку ганг, і він мусив повертати через пустелі до вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. прізвисько — великий (грец. μέγας).

Преобразования в сфере культуры пётр i отменил действующий в россии календарь и ввёл юлианский календарь, по которому новый год праздновался не осенью (1 сентября), а 1 января, и календарь стал отмечаться с 1 января 1700 года [10] от рождества христова вместо 7208 (по византийской эре от сотворения мира). по юлианскому календарю россия жила до 1918 года, когда советская власть ввела григорианский календарь, на который к xx веку перешли все страны европы. после возвращения из великого посольства пётр i повёл борьбу с внешними проявлениями образа жизни (наиболее известен запрет на бороды), но не менее обращал внимание на приобщение дворянства к образованию и светской европеизированной культуре. стали появляться светские учебные заведения, основана первая газета[11], появляются переводы многих книг на . успех по службе пётр поставил для дворян в зависимость от образования. при петре в 1703 появилась первая книга на языке с арабскими цифрами. до того числа обозначались буквами с титлами (волнообразными линиями). в 1710 пётр утвердил новый алфавит с начертанием букв (церковнославянский шрифт остался для печатания церковной ), две буквы кси и пси были исключены. в 1724 пётр утвердил устав организуемой академии наук (открылась в 1725 после его смерти). особое значение имело строительство каменного петербурга, в котором принимали участие иностранные архитекторы и которое осуществлялось по разработанному царём плану. им создавалась новая городская среда с незнакомыми прежде формами быта и времяпрепровождения (театр, маскарады). изменилось внутреннее убранство домов, уклад жизни, состав питания и пр. специальным указом царя в 1718 были введены на западный манер ассамблеи, представлявшие новую для россии форму общения между людьми. на ассамблеях дворяне танцевали и свободно общались, в отличии от прежних застолий и пиров. таким образом знатные женщины смогли впервые приобщиться к культурному досугу и общественной жизни. реформы, проведённые петром i, затронули не только политику, , но также искусство. петр приглашал иностранных художников в россию и одновременно посылал талантливых молодых людей обучаться «художествам» за границу, в основном в голландию и италию. во второй четверти xviii в. «петровские пенсионеры» стали возвращаться в россию, привозя с собой новый художественный опыт и приобретённое мастерство. постепенно в правящей среде складывалась иная система ценностей, мировосприятия, эстетических представлений.