Пам'ятка влаштування на роботу неповнолітніх (70 )​

ответ:

ukraine (ua) pусский(ru) deutsch(de) romanian(ro) polski(pl) italian(it) español(es) français(fr) english(uk)

+380982115829

[email protected]

law firm "viktor reshetov & partners"

результати справ

контакти

ви тут: головнатрудові спорипраця неповнолітніх. працевлаштування неповнолітніх

праця неповнолітніх. працевлаштування неповнолітніх

in трудові правовідносини

праця неповнолітніх, а також особливості праці неповнолітніх мають свою специфіку.

неповнолітні особи, які не досягли 18 років у трудових правовідносинах прирівнюються до дорослих осіб (ст.187 кзпп). при цьому, в галузі охорони праці, відпусток, робочого часу та інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, які встановлені законодавством україни.

з якого віку і при яких умовах дозволяється працевлаштування неповнолітніх?

з 16 років до 18 років

приймаються на роботу без згоди батьків.

з 15 років до 16 років

прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається.

як виняток, за наявності згоди одного з батьків, на роботу можуть прийматися неповнолітні, які досягли 15 років.

з 14 років до 15 років

прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається.

як виняток, такі особи можуть залучатись для виконання легкої роботи.

також потрібна згода одного із батьків.

можуть залучатись виключно для роботи у вільний від навчання час; робота для підлітків повинна бути легкою та не завдавати шкоди здоров’ю неповнолітнього, а також не порушувати процес навчання (ст.188 кзпп).

Для анализа сложноорганизованных систем, подобных той, которую представляет собой общество, учеными было выработано понятие «подсистема». подсистемами именуются «промежуточные» комплексы, более сложные, чем элементы, но менее сложные, чем сама система.подсистемами общества принято считать сферы общественной жизни, которых обычно выделяют четыре: 1) (ее элементами являются материальное производство и отношения, возникающие между людьми в процессе производства материальных благ, их обмена и распределения); 2) социальная (состоит из таких структурных образований, как классы, социальные слои, нации, из их взаимоотношений и взаимодействий друг с другом); 3) политическая (включает в себя политику, государство, право, их соотношение и функционирование); 4) духовная (охватывает различные формы и уровни общественного сознания, которые в реальной жизни общества образуют явление духовной культуры).каждая их этих сфер, будучи сама элементом системы, называемой «общество», в свою очередь оказывается системой по отношению к элементам, ее составляющим. все четыре сферы общественной жизни взаимосвязанны и взаимно обусловливают друг друга. разделение общества на сферы несколько условно, но оно вычленять и изучать отдельные области реально целостного общества, многообразную и сложную общественную жизнь.