20 . фоностилістичний аналіз твору "зимовий етюд" володимир підпалий.

ответ дан
lanauriadko01
жанр — етюд тема: незбагненна краса світу. ідея: патріотичні почуття, передані словом. основна думка: «вечір, мов казка, над україною казка, як вечір, аж синьо в очах…». ліричний герой вірша «зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. «зимовий етюд» підпалий трішки туману і трішки інею, неба льодинку холодну — на шлях… вечір, мов казка, над україною казка, як вечір, аж синьо в очах… там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи — все запорошене, все насторожене, вся україна заслухалась — і не спить… на початку цього вірша послідовно, немов з окремих частинок-штрихів, оформлюється загальна картина зимового вечора: туман, іній, холодна льодинка… але ліричний герой сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне. його душу наповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної україни. воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір». зі звичайного цей зимовий вечір перетворюється на казковий — коли все довкола стає загадковим, а герой сповнений передчуттям дива. не випадково у другій частині твору перед нами постає жива, немов справді казкова, картина природи. серед використаних автором художніх засобів переважає персоніфікація. цей засіб не лише сприяє поетичному олюдненню довкілля: «місто дихає у степи», «все насторожене», «україна заслухалась і не спить». усе, що помічає ліричний герой, живе в єдиному злагодженому ритмі, разом привабливий одухотворений образ батьківщини

1)        у чому виявляється ліризм поеми? ліричного відтінку поемі пісні, в яких мати виливає своє горе. ліризмом пройнята й мова в цілому ряді епізодів, де зворушливо розповідається про страждання матері, дібрані емоційно забарвлені слова (“сердешне неначе благає”, “й покапали сльози з старих очей замучених”).           свою розповідь автор майже наближає до прози, що іноді нагадує казку, як це маємо на початку першого розділу (“жили-були дід і ”). 2)які ще фольклорні прийоми використовує поет?           шевченко використовує, як більшість фольклорних творів, число – три: три пари кумів, “тричі крига замерзала, тричі розтавала, тричі наймичку у київ катря ”.