Які природні умови сприяли розвитку єгипетської цивілізації​

ответ:

объяснение: приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин месопотамії аналогічні процеси відбувалися в північно-східній частині африки, де складалася давньоєгипетська цивілізація. територія сучасного єгипту була заселеною ще за часів палеоліту. у ту добу північна африка була величезним степовим простором, тоді як європа лежала скута льодовиками. до часів виникнення давньоєгипетської цивілізації, тобто за 4 тис. рр. до н. е., клімат різко змінився, перетворивши вузьку долину нілу із дельтою на оазис, з усіх боків пустелями. її основна територія не була великою - лише 50 тис. кв. км. грецький історик і мандрівник геродот у v ст. до н. е. назвав єгипет "подарунком нілу". і дійсно, жоден інший ічний фактор не мав такого впливу на формування єгипетського ладу життя й історії, як ця велика ріка. з озер центральної африки бере початок білий а з гір ефіопії - блакитний ніл, які зливаються в хартумі і линуть разом на північ, де дельта приводить їх у середземне море. на відміну від тигру в месопотамії вода рідко приносила смерть і руйнування, а, насамперед, діяла як сила творення. єгиптяни ніколи не боялися своєї великої ріки так, як боялися своїх великих рік жителі межиріччя.

якщо тигр та євфрат, а також їх притоки розрізали месопотамію на ізольовані області, то ніл сприяв об'єднанню країни. ріка служила основним шляхом і полегшувала комунікації по всій долині. у процесі пересування окремих груп переселенців у низину утворювалися стабільні сільськогосподарські общини. на 3100 р. до н. е. таких общин існувало близько 40, і вони постійно контактували одна з одною. таким чином, контактування, полегшене нілом, забезпечило раннє політичне об'єднання єгипту. цьому сприяло й те, що єгипет населяв єдиний народ, який належав до семіто-хамітської групи і розмовляв єдиною мовою із численними діалектами.

єгиптяни також вирощували виноград, займалися бджільництвом. вони полюбляли квіти, складали їх у букети і прикрашали ними себе, а також оселі. їх улюбленими квітами були лотоси, що вкривали ставки й озера (ця квітка вважалася священною), а також волошки, що росли на полях. проте квіти спеціально вирощували й у садах.

велике значення в єгипетському господарстві мало тваринництво, у якому виокремлювалися молочний і м'ясний напрями. до того ж робоча худоба використовувалася в землеробському господарстві як транспорт. єгиптяни розводили корів і биків, овець, свиней, ослів. із xvi ст. до н. е, почали використовувати коней, але лише для військової справи. таку практику вони запозичили від кочових азіатських племен, які увірвалися до країни з азії. від них єгиптяни і навчилися науки розведення й утримання цієї цінної тварини. кінь у стародавньому єгипті ніколи не використовувався як в'ючна або тяглова сила у сільському господарстві чи на будівництві. ще пізніше - за часів перського панування, що розпочалося наприкінці vi ст. до н. е., єгиптяни почали розводити верблюдів, які в сучасному єгипті перетворились на найпоширенішу худобу. до того для перевезення вантажів, навіть у військовій справі, використовували ослів - тварин витривалих, проте часом упертих, що навіть знайшло відображення в рельєфах і розписах у гробницях. особливість давньоєгипетського тваринництва полягала в тому, що у череді разом із свійськими тваринами тримали приручених або напівприручених тварин пустелі: газелей, антилоп і навіть гієн. з'явилося і розвивалося є птахівництво. тривалий час у господарському житті велике значення мали мисливство і . причому печеня із м'яса гієни вважалася стравою для аристократа, а риба, що тхнула, - бідняка. узагалі ж, дієта пересічного єгиптянина складалася переважно із зернових та овочевих страв, до яких зрідка додавалися дичина, риба або птиця. вважається, що стародавні єгиптяни були одним із найздоровіших народів стародавнього світу. проте дитяча смертність була дуже високою, а досить поширеними хворобами - рахіт, канцер, сифіліс, про що свідчать поховання.