Твір на тему комп'ютерні гаджети (15-20 речень)
можна і ійською мовою

объяснение:

різноманітні ґаджети дозволяють здійснювати швидку комунікацію та пришвидшують пошук інформації. адже легше надіслати лист електронною поштою чи повідомлення у соцмережі, ніж звичайною поштою. а інтернет дає можливість швидкого пошуку відповідей на запитання та значеннь певних понять;

- ґаджети відіграють одну із провідних ролей у сучасному освітньому процесі. уже дошкільнят за різноманітних програм та ігор можна навчити розрізняти форми, кольори, вивчити назви тварин чи рослини, вчитися рахувати, читати, писати;

- ґаджети – один із способів зайняти дитину під час нудної подорожі, наприклад, в маршрутці чи поїзді. це може бути як гра на планшеті чи телефоні, так і читання електронної книги;

- батьки можуть використовувати ґаджети для , як «бонус» за прибирання в кімнаті чи зроблені уроки.

я вважаю, що друзями можуть називатися лише ті люди, поруч з якими людина стає сама собою. у суспільстві цих людей вона не боїться показатися смішною, дурною, нецікавою. тому що друзі – це ті люди, які приймають тебе таким, який ти є.

ще мені б хотілося помітити , що найбільш тривалі шлюби побудовані, як мені здається, на дружбі. справа в тому, що стан закоханості часто проходить, йде гострота почуттів, і шлюб в такій ситуації опиняється під загрозою. але союзи, в яких після пристрасті залишається міцна дружба, як правило, зберігаються на все життя. я вважаю, що саме в таких шлюбах подружжя стає по-справжньому близькими людьми.

справжні друзі можуть людині в будь-яких, найважчих для неї ситуаціях. але, до речі, я вважаю, що дружба більшою мірою перевіряється радістю, ніж бі. потрапляючи в неприємні ситуації, людина може знайти і підтримку у своїх приятелів. а ось порадіти, розділити щастя здатні лише друзі. від чогось людина влаштована так, що в чужій біді вона бачить якесь заспокоєння для себе: «у мене все не так погано», «як добре, що мене біда обійшла стороною». а ось чужим успіхам порадіти куди важче. починається проста людська заздрість. у підсумку виходить, що друзі перевіряються щастям, тому що щиро радіти разом з тобою здатний тільки справжній товариш.

отже, як же зароджується дружба? насправді, в житті практично неможливо спрогнозувати свої відносини з тією чи іншою людиною. буває, що симпатія виникає відразу ж, з перших хвилин спілкування. і тобі починає здаватися, що ці відносини на століття. але… проходить якась кількість часу, і ти розумієш, що ця людина зовсім не «твоя». у тому сенсі, що насправді у вас так мало спільного і, за великим рахунком, ви дуже по-різному дивитесь на життя. буває ж зовсім навпаки. з першого погляду ти не очікуєш від людини нічого, крім посмішок і вітань при зустрічі. але після якоїсь кількості часу ти починаєш придивлятися до неї і розуміти, що ця людина тобі цікава і, можливо, вона стане твоїм другом.

тепер, мабуть, варто пояснити сенс, який я у вираз «своя людина». мені здається, що є кілька типів взаємин між людьми. перший тип: ви спілкуєтеся з людиною дуже добре, незважаючи на те, що багато в чому несхожі. можливо, у вас різні музичні пристрасті, ви віддаєте перевагу різній літературі і навряд чи домовитеся, на який фільм піти в кінотеатрі. але це не настільки важливо. головне, що у вас однаковий життєвий стрижень. тобто, ви дивитеся на життя під одним кутом і однаково сприймаєте важливі життєві події. ви – свої люди.

другий тип: ви схожі в музичних, літературних та інших смаках, але життя сприймаєте кардинально по-різному. я вважаю, що такі дружні союзи навряд чи будуть триматися довго.

міцне товариство між абсолютно різними за своєю суттю людьми може зав’язатися лише в екстремальних ситуаціях . я маю на увазі бойових товаришів, з якими людина пройшла війну. така страшна подія в житті дуже скріплює людей. про це написав свій чудовий роман «три товариші» е. м. ремарк.

підводячи підсумок всьому вище сказаному, я хочу сказати, що справжня дружба – це щирий дар. такі взаємини вдається побудувати далеко не кожному. але той, хто знайшов в житті друга, справжній щасливчик. тому що він зробив великий крок до самого важливого відкриття на світі – пізнання самого себе. кожній людині необхідний друг – людина, близька тобі по духу, та, з ким цікаво проводити час. друг – це та людина, яка підтримає тебе і в горі, і в радості, хто завжди постарається порадою і ділом.

але чи всі з нас вміють дружити? і взагалі – що таке справжня дружба? буває так, що дві людини постійно спілкуються, багато часу проводять разом, але у когось з них трапляється біда чи радість, і міцної дружби як не бувало. про таких людей зазвичай говорять, що вони не витримали випробування. хтось із них злякався неприємностей іншого, не захотів втручатися, турбуватися… а буває і ще страшніше – один друг почав заздрити іншому: його успіхам, радощам, перемогам… недарма кажуть, що справжня дружба перевіряється не стільки бідою, скільки радістю.

так що ж таке, на мою думку , справжня дружба? я думаю, що вона повинна бути перевірена роками. коли люди дружать багато років, то вони разом пережили дуже багато чого і пройшли «випробування на міцність». справжній друг, я думаю, бажає тобі тільки хорошого, всіляко намагається , зробити твоє життя краще. це не означає, що він завжди говорить тобі тільки приємне, зовсім ні! навпаки, справжній друг може сказати, один з небагатьох, всю правду в обличчя, відкрити тобі очі на щось, показати, де ти був неправий. адже це дуже важливо – вчасно зупинити або направити в потрібну сторону, зрозуміти твої помилки. крім того, справжній друг – це та людина, для якої дружба все ж таки дорожче істини. принаймні, особисто я вважаю саме так.