Випишіть найцікавіший момент із"федько халамидник " ​

ответ:

аналіз оповідання володимира винниченка “федько халамидник” пригодиться всім школярам і дорослим, які читають твір і хочуть дізнатися про нього більше. ми розповідаємо про історію написання оповідання, визначаємо його тему та ідею і з’ясовуємо проблематику. сподіваємося, такий матеріал буде вам корисним.

тема: показ люблячого, ніжного, відкритого серця дитини (федько), яке протиставляється

жорстокості дорослих, потворному і злочинному суспільству, яке калічить маленькі життя і маленькі душі.

ідея: возвеличення чесності, незрадливості, почуття власної гідності, винахідливості (федько) і водночас засудження бешкетливості, схильності до нерозважливих вчинків, показної вихованості, манірності, лицемірства, егоїзму (толя).

жанр: соціально-побутове оповідання.

проблематика

любов і ненависть;

порядність і лицемірство;

добро і зло;

моральний вибір (між цілісним благородним моральним світом бідняцької дитини і підступною, хитрою, егоїстично-дворушницькою поведінкою малолітнього «панича-негідника»).

головні герої

федько

толя

стьопка

льонька

спірка

гаврик

іван (батько федька)

іваниха.

композиція

експозиція: знайомство з федьком, його розбишацькою поведінкою, характером; взаємостосунки халамидника з іншими хлопцями.

зав’язка: вирушення хлопців на льодохід.

кульмінація: сцена, в якій після пригоди на річці, коли федько врятував хлопчика толю, батьки тяжко карають ні в чому не винного «халамидника». толя хоче перекласти свою провину на федька — і той ще раз рятує його.

розв’язка: смерть федька

історія написання

оповідання в. винниченка «федько-халамидник» вперше опубліковано в «літературно-науковому віснику». улюбленець кількох поколінь юних читачів — і то не лише українських, оскільки оповідання перекладалося й на інші мови, — федько впевнено зайняв місце поруч з томом сойєром, гаврошем, п’ятнадцятирічним капітаном.

перше знайомство читачів з цим відчайдухом відбулося ще 1912 року, коли оповідання про нього з’явилося друком на сторінках київської газети «рада». винни-ченкові тоді було тридцять два роки і мешкав він далеко від україни — у франції.

як літературний персонаж федько-халамидник має французьку «прописку». оповідання «федько-халамидник» із багатьох поглядів є твором автобіографічним. збереглися записані дружиною винниченка спогади його матері, в яких є деталі, які знаходимо і в оповіданні. наприклад, згадки про те, як володимир тримав сусідських дітей «трохи в терорі» (порівняйте із забавами федька, який вдає із себе солов’я-розбійника).

федьків батько — працівник друкарні — у родині винниченків друкарем був старший брат володимира… та й довкілля, змальоване письменником, дуже нагадує єлисаветград часів його дитинства. проте найголовніше, мабуть, те, що своєму героєві в. винниченко віддав чимало власних рис… за одне з видань оповідання на початку 20-х років авторський гонорар було направлено на користь дитячих притулків.

Лично мое мнение: а. пушкин относится к татьяне  с добром  и любовью. я  бы скказала по-отечески(буду приводить цитаты). "татьяна, милая татьяна! с  тобой теперь я слёзы лью; ты в руки модного тирана уж отдала судьбу свою". автор желеет героиню, так как на ее хрупкие плечи выпала доля первой признаться в своих чувствах. если вы помните, то   в то время, когда была написана поэма, девушки никогда не признавались в любви первыми(особенно если учесть, что татьяна была: "дика, печальна, молчалива"), а татьяна ларина написа целое письмо, но увы, была отвергнута. еще пушкин описывает татьяну словами: " звалась татьяна, ни красотой своей сестры, ни свежестью ее румяной, не привлекла б она очей", показывая этим, что несмотря на то, что героиня не так уж и красива, она имеет богатый внутренний мир. надеюсь, вма это ! )