Повідомлення про грецького бога

ответ:

аїд — бог царства мертвих, а також самого царства. син кроноса і реї, брат зевса, посейдона, гери, деметри і гестії. при розподілі світу, після поверження батька, зевс, забрав собі піднебісся, посейдон — море, а аїд — підземне царство. землею брати домовилися правити разом. другим ім’ям аїда було полідегмон, що пов’язано із незліченними тінями померлих, що мешкають у його володіннях. посланець богів гермес душі померлих до паромника харону, який перевозив через підземну річку стікс лише тих, хто мав плату за переправу. вхід до підземного царство мертвих охороняв трьохголовий пес кербер, і не дозволяв нікому повернутися до світу живих. подібно до давніх єгиптян, греки вважали, що царство мертвих розташовано у надрах землі, а вхід до нього — на крайньому заході (захід — символ вмирання), за річкою океан, що омиває землю. найпопулярніший міф про аїда пов’язаний із викраданням ним персефони, доньки зевса і богині родючості деметри. зевс обіцяв йому свою красуню-доньку, не спитавши згоди її матері. коли аїд силоміць забрав наречену, деметра від горя ледве не позбулася розуму, забула про свої обов’язки і землю охопив голод. суперечка аїда і деметри з приводу долі персефони вирішив зевс. дві третини року вона зобов’язана проводити з матір’ю і одну третину — з чоловіком. так виникло чергування пор року: літо, весна, зима та осінь. одного дня аїд закохався у німфу мінту або м’яту, яка була пов’язана з водою царства мертвих. дізнавшись про це, персефона у пориві ревнощів перетворила німфу на запашну рослину.

Сороковые годы II века до н. э. было временем сравнительного спокойствия для римской республики. Страшный враг Карфаген был повержен. Установилось господство над Македонией и Грецией. В Средиземноморье у Рима врагов больше не было. Внешних врагов не было. Однако же, внутри общества накапливались такие противоречия, которые в конечном итоге приведут к восстаниям рабов и к достаточно масштабному движению за земельные реформы.

Земельный закон братьев Гракхов

Тиберий Гракх

Длительные заморские походы разоряли мелких земледельцев. Хозяйства их опутывались долгами и, зачастую, бывало так, что вернувшись из похода, легионер не имел даже крова над головой, а ведь это же было несправедливо. Один знатный богатый юноша как-то обратил внимание, что на полях в Риме работают исключительно только рабы богатых землевладельцев, а вовсе не свободные соотечественники.

Звали этого наблюдательного юношу Тиберий Семпроний Гракх. Тиберий был внуком Сципиона Африканского. В 133 году до н. э. он предложил законопроект, который, по его мнению, должен был улучшить сложившуюся ситуацию. С точки зрения Тиберия Гракха, причиной падения могущества римского государства было обезземеливание мелких земледельцев.

Объяснение: