Укажіть речення зі складним іменним присудком. а мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їна. б як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей. в млиновеє коло шумить. г поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу.

Воля – складне поняття, його трактують по-різному. вільна людина у буденному значенні – це той, хто може безперешкодно робити те, що він вважає за потрібне – жити там, де хоче, вчитися чи працювати за будь-яким фахом, мати свободу пересування тощо. усі права та свободи людини прописані в конституції україни. але ніде там не йдеться про щось схоже на те, про що говорить а.камю, а саме про свободу від необхідності брехати.але якщо вдуматися, то французький філософ абсолютно правий. бо у ці прості та влучні слова він уклав саму суть. адже брехня – це не тільки, коли кажеш вчительці, що забув вдома зошит із ім завданням. це досить таки безневинна брехня, яка по суті нікому не наробить шкоди. а буває брехня, яка псує людині усе життя. на мою думку, це трапляється тоді, коли людина змушена брехати собі самій.коли людина доходить до того, щоб брехати собі? я вважаю, найчастіше це трапляється через якісь важкі зовнішні обставини, з якими людина не може впоратися, щось змінити. от наприклад, хтось вивчився на лікаря, витратив на те сім довгих років, багато сил та батьківських грошей, аж от розуміє, що лікувати – зовсім не його покликання. але вже дуже багато вкладено у майбутню кар’єру, і немає сил чи можливостей перевчатися на когось іншого. і неможна нікому зізнатися, що сам себе вважаєш препоганим лікарем, бо хто довірить тобі своє здоров'я? і доводиться запевнювати всіх навколо і самого себе, що все добре. і життя людини перетворюється на в’язницю – він назавжди стає заложником немилої професії…мабуть, саме це й мав на увазі а.камю. не брехати – означає не прикидатися. не прикидатися згодним, вдоволеним, щасливим, коли ти таким насправді не є. як приклад вільної людини хочеться згадати василя стуса, який ні за що не хотів погоджуватися з політикою радянської влади, що суперечила його переконанням. він обрав заслання, в’язницю, але не лицемірство. він зберіг найголовніше - самоповагу. отже, справжня воля для людини – бути собою.