Усі дієслова доконаного виду в рядку


віддати, лежати, станцювати, простити
випити, чути, боротися, охороняти
начитатись, змолоти, прокинутись, створити
заклеїти, доїти, продати, скосити

ответ:

начитатись, змолоти, прокинутись, створити

объяснение:

Біблія (грец. ьіьііа — книги) є священною книгою християн, однією з найвизначніших пам'яток світової релігійної думки, яка міцно вросла в духовність і культуру багатьох народів. створювалася вона від xii ст. до н. е. по ii ст. н. е., тобто впродовж майже півтори тисячі років у процесі відбору, редагування, канонізації релігійних текстів, які спершу іудаїзм, а потім християнство визнали богонатхненними — навіяними людям богом шляхом одкровення.тобто через біблію бог звернувся до людей. священнописці підбирали спосіб, стиль викладу. писали її сотні відомих і невідомих авторів, редакторів, переписувачів, перекладачів, яким бог явив своє слово. складається біблія із двох частин — старого та нового завітів. слово "завіт" означає договір, союз бога з обраним народом і всім людством. відповідно, ту частину, в якій ідеться про союз бога з іудейським народом, називають старим завітом (іудеї — танахом). у новому завіті йдеться про союз бога з усім людством.старий завіт, який утворюють іудейські священні писання, сформувався в дохристиянські часи (з середини і тис. до н. є. по останні десятиліття і ст. н. є а їх виправлення та редагування іудейськими книжниками масоретами (масора — сукупність норм і правил письма і вимови тексту, що спершу існував усно) тривало до кінця x ст. н. е. написаний він давньоєврейською (гебрейською) мовою, а окремі фрагменти — арамейською, яка є її діалектом.непростим було формування старозавітного канону — корпусу (переліку, складу), послідовності, правильності, чистоти текстів. у зв'язку з цим існує кілька канонів старого завіту: палестинський (яннійський) канон, створений єрусалимськими релігійними вчителями і відредагований іудейськими книжниками масоретами. він найбільш ортодоксальний, саме на його основі сформувався танах.александрійський (діаспорний) канон сформувався в процесі викладу іудейських книг загальновживаним серед єврейської діаспори грецьким діалектом кайне. до нього входили і популярні в діаспорі, але не визнані в палестині 11 книг.у iii—ii ст. до н. е. на основі діаспорної версії було зроблено переклад старого завіту грецькою мовою, він отримав назву септуагінта (лат. 8еріиа£іп*а — сімдесят). за легендою, його здійснили 72 перекладачі протягом 72 днів. саме септуалінта стала основою християнського старого завіту. в руслі її традицій, але з деякими , канонізовано латино мовний варіант старого завіту, що має назву вульгата. неканонічні книги старого завіту вважають "душе корисними" (православ'я), богонатхненними (католицизм): тора (в іудеїв — закон або книги закону, у християнській традиції — п'ятикнижжя мойсееве). до неї належать книги: буття, левіт, числа, второзаконня (повторення закону). їх автором вважають мойсея.пророки (іноді їх називають історичними книгами). до них належать: книга суддів, чотири книги царств, дві книги хронік, книга ездри, книга неємії, книга ii ездри, тавіт і юдиф, книги пророків.писання. це псалми (збірка релігійних гімнів), книга притч соломонових, екклізіаст (проповідник) — книги афоризмів, пісня пісень — збірка лірики, книга йова — філософські роздуми про сенс життя.