Сюжет твору "талан"
автор: михайло старицький​

Драма “талан” присвячена м. к. заньковецькій. молода акторка марія іванівна лучицька палко закохана у сцену і має великий талант, тому користується шаленим успіхом у публіки. цьому дуже заздрить її колега по сцені катерина квятковська. вона намовляє проти лучицької режисера котенка. лучицька всією душею любить сцену і проживає кожну свою роль настільки, що мусить декілька днів потім відпочивати – болить серце. крім того, лучицька закохана у панича антона квітку. і, коли він пропонує переїхати до нього на хутір, вона кидає сцену. минає півроку. лучицька все частіше згадує сцену, бо розуміє, що антон віддалився. мати антона, олена миколаївна, настроює його проти марії. говорить синові, що марія з кимось листується, показує йому один з листів (насправді уривок з п’єси). в цей час до марусі (так марію ласкаво називають ближні) приїздить її давній друг лемішка і повідомляє про весілля своєї дочки маринки (яку лучицька дуже любить) і жалівницького. антон ревнує марусю. листа від маринки він рве, бо думає, що то лист від коханця. він виганяє лучицьку з дому. акторка повертається в театр. вона хворіє – часто болить серце, але, не зважаючи на це, вона продовжує грати. довідник цікавих фактів та корисних знань. у театр навідується квітка. разом з розлюченою квятковською, ролі якої віддали лучицькій, вони дивляться виставу за участі марії. посеред вистави квітка починає кричати, чим і зриває її. марія втрачає свідомість прямо на сцені. лучицька вдома у ліжку слабує. поряд з нею маринка, няня палажка і часті гості – колеги і шанувальники. квітка після інциденту в театрі втратив розум і потрапив у божевільню. квятковську обікрали, а котенко, як власник театру, терпить збитки. лучицька помирає в і своїх прихильників.

18 февраля 1831 года состоялась свадьба пушкина с “первой европейской красавицей”. поэт переехал с женой в петербург, где ее скоро заметили при дворе. молодая красивая женщина быстро вошла в колею светской жизни. успех в свете, всеобщее внимание волновали ее и льстили ее самолюбию. сам император как-то назвал наталью николаевну “царицей ”.  

в 1833 году пушкин закончил “ пугачева” и роман “дубровский”. в этом же году он составил план романа “капитанская дочка”, который окончил в 1836 году.  

вскоре была написана поэма «медный всадник»  

последние годы жизни пушкина были трагическими. он вынужден был вращаться в кругу придворного общества. его произведения цензорски читались царем, бенкендорфом, специалистами-цензорами. близкая к правительству печать травила его. говорили о закате таланта пушкина. денежные затруднения переходили в материальную нужду. светский прохвост дантес, приехавший в россию “на ловлю счастья и чинов”, открыто ухаживал за женой пушкина. грязные сплетни поползли по петербургу. поэт метался, страдал, не знал, что делать. не было спокойствия духа, необходимого для нормальной творческой работы.  

в ноябре 1836 года он получил по почте издевательский диплом “ордена рогоносцев”, где прозрачно намекали на связь царя с его женой. пушкин возмутился. он предполагал, что это гнусное письмо было составлено голландским посланником геккереном, приемным отцом дантеса. пушкин послал дантесу вызов на дуэль. дантес сделал предложение сестре жены пушкина, екатерине николаевне, влюбленной в него. обошлось без дуэли. но сплетни не прекращались. дантес продолжал добиваться внимания натальи николаевны. дальше так жить было нельзя. дуэль развязывала узел. после нее пушкина ожидала или ссылка, на этот раз желанная, избавляющая его от позорного мундира камер-юнкера, от придворного общества, или.. смерть.  

27 января в 4 часа 30 минут состоялась дуэль. дантес выстрелил первым. пушкин упал, тяжело раненный. 29 января 1837 года пушкин скончался