Що бачить і чого чекає молода людина(десятикласник\ десятикласниця) в україні 21 століття? твір роздум відштовхуючись від слів т.шевченка : " я не нездужаю нівроку а щось такеє бачить око і серце жде чогось.." будь і

Україна  знаходиться  в  тому  періоді,коли  люди  не  знають  що  чекати завтра.раніше  в  людей  була  мета,бажаня.вони  хотіли  досягти  чогось  більшого  ніж  в  них  є,чогось  нового.вони  бородись  за  свою  мрію,бажання.війни,битви  -  це  все  говорить про  те,що  люди  боролись  за  своє  майбутнє. а  що  ми  бачимо  зараз? зараз  ми  жевемо  і  не  знаємо  чого  чекати.в  нас  начебто  все  є: телефони,комп"ютери,гроші,машини,шикарні  будинки,колись цього  не  було.в  нас  є  все,що  ми  можемо  бажати.але  в нас немає  впевненості  в  майбутньому.ми  вчимось  в  школі,вчимось  кожен  день,не  все  в  нас  получається,але  ми  стараємось.але  чи  можеш  ти  бути  в  певненим,що  після  закінчення навчання  в  школі  чи  в  вишому навчальному  закладі,ти  будеш  задоволений  своєю  роботою? та  взагалі,ти  впевнений,що  матимеш  хоч  якусь  роботу? на  мою  думку,хоч  минулі часи  були  важкі  й  жорстокі,але  люди  мали якусь вірю,надію,бажання.а  наш  час,розвинений  період,ми  маємо  все,та  одночасно  не  маємо  нічого.ми  маємо  прогресивну  науку,техніку,але  не  маємо  фахівців,немає    місць  роботи.в  наш  час,розумних  людей,загубили  за  грошима.це  дуже  сумна  сторінка в  історії  україни.я не думаю,що наші  предки  воювали  ща  нас,щоб  ми  через  становище  своєї батьківщини,виїхали  за  кордон  шукати  кращого  життя!

Защищается от неблагоприятных условий.так как она оберегает свои клетки