3️⃣5️⃣ ! розкажіть будь ласка про твір дружи козака швайки на козацьких островах подробніше

объяснение:

смерть гафура-аги

могутній козак-лицар швайка втікає від гафура-аги. своє прізвище він отримав завдяки тому, що не задумуючись вбивав турків-загарбників як швайка. швайка мчить з пораненням на своєму другому коні вітрику. татари бажають взяти козака живцем, аби потім здерти живцем шкуру. вітрик несе швайку в діброву, де він вбиває гафур-агу, а інші татари втікають від страху.

проводи козаків

два друга – сашко та грицько біжать дивитися за тим, як хлопці будуть йти козакувати (ловити рибу та полювати). саме татари дали назву цьому ремеслу "козакувати". дід кібчик дає останні поради молодим козакам. потім козаки відпливають, а кібчик, санько та гриць ідуть додому. гриць починає розповідати діду, що бачив якусь нечисту силу недалеко від згарища, на що кібчик реагує забороною туди ходити.

врятуймо воронівку

грицько починаю розповідати своєму другу санькові історію про те, як минулого тижня він бачив на згарищі щось містичне: щось блищало і ходило, чи то вовк, чи то людина. від переляку він начал тікати аж до воронівки. вже наступного дня він прокрався на згарище і на власні очі бачив вовчі та людські сліди. діти вирішили перевірити, що ж то за тварина ходить на згарищі, адже якщо то вовкулака, то потрібно негайно його вбити, щоб той не заподіяв нікому шкоди. друзі вирішили взяти з собою демка дурну силу, адже він був на три роки старше від них.

похід на вовкулаків

демко дурна сила отримав наганяй від кібчика за те, що поламав граблі. в цей самий момент грицик та санько пропонують демку вночі піти на полювання на вовкулаку. вночі хлопці вирушили на згарище сідрика. біля льоху діти почули дивні звуки. далі всі знепритомніли, а коли прокинулися, то в ту ж мить пішли додому. демко знову отримав наганяй від діда кібчика за те, що той ходив на згарище.

жанр – історико-пригодницький роман

рік видання – 2007 тема

«джури козака швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків санька та грицика у і сміливого вивідника швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва

ідея «джури козака швайки» – уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради.

проблематика твору:

боротьба добра і зла. дружба й зрада. стосунки людей і тварин. відносини між дорослими й дітьми. духовна сила й духовний занепад.

художній час і простір – події твору відбуваються у селі воронівка, на наддніпрянщині та у степах україни в 1487-1488 роках.

композиція «джури козака швайки» роман в.рутківського «джури козака швайки» складається з трьох частин: частина 1 «втеча з рідного дому» частина 2 «на козацьких островах» частина 3 «джури вирушають у дорогу»

объяснение:

каждый день мы видим то, что хотим видеть, то, что нам приятно, и то, что мы, возможно, таили раньше. в нашем мире, все как у зеркала, мы можем увидеть и те элементы, которые прячем за спиной, нонеспособны без зеркала узнать видимы ли они другим.по крайней мере, если не затрагивать тему справедливости.

мы всегда ищем то, что было бы похоже на нас, то, что будет любить нас, то, что полюбим мы.

мы ищем те вещи, и ту окружающую среду, которая будет благоприятно влиять на нас, и ту среду, с которой мы сможем справиться. откинув все непонятные мысли, мы можем взглянуть на свой мир со стороны, и заметить как вокруг нас, существуют такие люди, как и мысами.

только все это переплетено различными сторонами, и отражения вечнобеспорядочно прыгают, порой веселя нас, а порой просвечивают лучамисолнца в глаза.мы получаем именно то, что хотим видеть в нашем мире,возможно, мы порой не понимаем, зачем случилось то или иное, но внекоторые моменты стоит отбрасывать всю свою вальяжность, и вспоминатьвсе до последней капли, а не только пенки из сладких воспоминаний.наш мир порой, возможно, не похож, на нас, на наши взгляды, хотения и желания.

но, наверное, со мной каждый согласится, если у нас чего-то нет, то мы сами это спрятали.

мы сами так захотели, мы сами это хотим, и не пытаемся ни чего менять. «зеркала, отражающие многоликий мир», и какое видеть отражение, решать только нам. все остальное, мимолетное, пробегающее рядом с кадрами нашего зеркала, является лишь общим фоном, который нас окружает.