Твір роздум на тему творити добро це просто із чого починаеться милосердя?

вважається, що добро завжди віддається сторицею і приносить душевну рівновагу. деякі вважають що добрі справи необхідно робити тільки для тих хто зможе це оцінити. але насправді робити це потрібно просто так, не чекаючи винагороди та похвали.

потрібно діяти так як хочеш щоб поводились з тобою. і ще добрі справи збільшують успішність людини. тому що таким чином кожен може підняти свою самооцінку. дехто робить добрі справи для того щоб стати необхідним людям.

головне, щоб добро робилося не тому що це комусь потрібно, а просто від душі.

Почався навчальний рік. разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. багато людей уже вправилися біля городу. дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на .  але одного разу ми поверталися з , йшли дорогою повз городи. анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі олексія не викопана картопля. олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. ми не придавали цьому ніякого значення. а від мами анатолій та данило чули, що олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. у олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. а осінь наступає з вранішніми , а незабаром почнуться дощі та заморозки.  ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.  тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город олексія, щоб зібрати урожай, однокласнику. так ми і зробили. до нас ще приєдналася мама петрика, яка давала вказівки, радила.  працювали ми до темряви. зате вже пізно вечором у двір олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. допоміг нам це на машині батько сергія, бо він шофер.  олексій не зрозумів одразу, що діється. але потім йому стало все ясно. на очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.  розчулений, він щиро подякував усім нам за та увагу до його сім'ї.