План до захара беркута 8 частина

Нещодавно до рук мені потрапили твори володимира винниченка. і так захотілося прочитати його оповідання «федько-халамидник». я його прочитала на одному подиху. мені головні герої федько і толя. я по-різному до них ставлюся. на початку твору федько мені не сподобався, тому що ображав, а інколи бив своїх товаришів. але, коли читала оповідання далі, цей хлопчик-халамидник завоював мою симпатію. він, виявляється, був не лише сміливий, сильний, загартований, а ще й дуже правдивий. навіть батько, який так часто бив хлопчика, високо цінив сина за правдивість. я була захоплена сміливістю федька, коли він переходить по крижинах через річку, рятуючи толю. мені дуже жаль цього нещасного хлопчика, який, толі, застудився, а батьки ще й суворо покарали його. толя ж викликає зовсім інші почуття. він мені не сподобався. хоч і був він чистенький, чепурненький, з синіми очима. саме він винен у смерті федька. мене дуже здивувала його поведінка. як він міг сказати неправду батькам! обурює і те, як толя веде себе в день похорон федька. він не сумує, а спокійно грається з чижиком. так може вести себе справжній негідник. і тому мої симпатії на стороні федька.