Випишіть речення з порівняльними зворотами.
1. у травні й у червні весь чаїний острів цвіте, мов справжній степ.
2. було видно, як полум'я, досягши цієї смуги, одразу никне, пригасає на місці.
3. був уже кінець травня, садки відцвітали, і земля попід деревами стала зовсім білою,
як взимку.
4. мову вилазних хащах, плуталися, билися думки, нових шляхів
шукало розтривожәне серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум'яття
й розбентеженості він почував себе незмірно — як у перший виліт у небо -
щасливим.
5. із глибини золотих плантацій, як біла чаєчка, виринула чиясь
косинка.
6. як усе змінилося раптово!
7. вода на озері ніби поважчала, перен
ливається важким перламутром — вітер хвилю жене.
8. вітер якийсь незвін
чайно теплий, наче вдень.
9. усюди в прозорих, просвітлених сонцем глибинах
як тіні застиглих торпед, темнішають риб'ячі спини.
10. довго можна дивитись
як лиже вода кострубату брилу, як на мить огортає прозорою текучою плівков
уламок сході ​

Утестах зно доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. у даному матеріалі детально описаний кожен тип і з . односкладними називають речення з одним головним членом головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні. означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу: бери орисю! рятуй її! ховай! (м. старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; з нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (і. малкович) – можливим підметом є тільки я; не дуже тут. затишно. як думаєш, чумаченку? (о. гончар) — можливим підметом є тиодноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: піду в кіно. — я піду в кіно; піди в кіно. – ти піди в кіно. ці речення є синтаксичними синонімами. відмінність тільки в стилістичному забарвленні.