Как построено стихотворение "косарь" а. в. кольцова?

Подлинно народные чувства и  мысли кольцов стремился выразить в  предельно соответствующем им  стиховом строе своих песен. в  поисках ритмической формы поэт обращался к  размерам силлаботоники  — к  ямбу  (  «цветок»), хорею  (  «перстенечек  золотой», 1836), амфибрахию  (  «поминки»), анапесту  (  «последнийпоцелуй»). но  эти  размеры в  их  чистом виде не  отвечали песенной интонации его  творчества, и  он  использовал их  чаще с  явными отступлениями. среди размеров силлаботоники поэт предпочел хорей и  анапест  — размеры, отличающиеся напевностью. трехстопный и  четырехстопный хорей  — малгарный, широко распространенный в  устной народной поэзии, как  нельзя более соответствует пафосу кольцовской поэзии. этим размером с  частыми пропусками ударений  (пиррихии), усиливающих песенность, музыкальность стиха, написаны  «домик  лесника»,«перстенечек  золотой»,  «бегство»,  «изменасуженой»,  «деревенская  беда». вспомним:   «стихим|трепе|том ру|-салка| в  бере|гах сво|их ус|нет»  (  «бегство»).

алексей кольцов. alexey koltsov

стихи о деревенской жизни, радости труда и общения с природой («не шуми ты, рожь», 1831; «песня пахаря», 1831; «косарь», 1836) близки по своей поэтике народным песням; многие положены на музыку. стихотворение «лес» (1837) посвящено памяти а. с. пушкина.

Відповідь:

Рік написання – 1833

Жанр: віршована балада

Тема: роздуми поета про майбутнє життя

Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя Алегоричні образи:

човен (людина)

море (життя)

хвилі, вітер, хмари, громи (життєві негаразди, випробування).

Віршовий розмір – чотиристопний амфібрахій.

Римування – перехресна, суміжне.

Автор використовує епітети – синєє море, буйнії вітри, чорнії гори. Порівняння – хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари: як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари.

В останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки  «р», «г», які передають гуркіт грому, це алітерація, яка підсилює образну картину бурхливого моря.

Зменшувально-пестливі слова (нічка, весельце), повтори (плавле), звертання (мій покою), нестягнені форми прикметників (буйнії, лютеє).

Риси романтичного стилю в баладі: грізна морська стихія, трагедія з човном, переживання ліричного героя, зв’язок із фольклором.

Пояснення: