Наукова стаття на тему "іменні та дієслівні складені присудки"​

ответ:

статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. у ній до­сліджено подвійні (складні) присудки, утворені внаслідок трансформації прос­тих елементарних речень у неелементарні. обґрунтовано відмінність цих при­судків від складених іменних та від дуплексивів. виокремлено два типи подвій­них присудків – дієслівно-іменні та дієслівні. проаналізовано особливості їх вираження. установлено, що в дієслівно-іменних присудках у ролі першого компонента вживають дієслова зі значенням спрямованого й неспрямованого руху, процесуально-локативним, інтелектуальної й мовленнєвої діяльності, фі­зичних і фізіологічних процесів, конкретної дії, а в ролі другого – прикметники, іменники в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладні сполучення та фра­зеологізми; у дієслівних – у ролі першого компонента використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого руху та процесуально-локатив­ним, у ролі другого – здебільшого дієслова інтелектуальної та мовленнєвої діяльності, конкретної дії.

объяснение:

Але звірі не підходили, і тільки ведмідь, ледве-ледве переводячи дух, запитав: —      а ти ж хто такий? —      приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно і солодко говорив лис. звірі трохи наблизилися до нього, але зовсім близько не важилися. —      слухайте, любі мої, — говорив лис микита, — і тіштеся! сьогодні рано святий миколай виліпив мене з небесної глини — придивіться, яка вона блакитна! і, ожививши мене своїм духом, мовив: «звіре остромисле! в звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. іди на землю і будь звірячим царем, заводь лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів! » почувши се, звірі аж у долоні сплеснули. —      ой господи! так се ти маєш бути наш добродій, наш цар? —      так, дітоньки, — поважно мовив лис микита. нечувана радість запанувала в звірячім царстві. зараз кинулися робити порядки. орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних. знов радість, знов оклики зачудування і подяки. от цар! от добродій! от премудрий і соломон! та за таким царем ми проживемо віки вічні, мов у бога за дверми!