Скласти речення з наслідковими сполучниками

Твір-опис картини іллі рєпіна. "запорожці пишуть листа турецькому султанові"  гордістю слобожанщини є художник і.   ю. рєпін, наш славетний земляк.  центральне місце в зібранні харківського художнього музею посідає його картина "запорожці пишуть листа турецькому султанові" (1889-1896). це полотно належить до періоду розквіту творчої діяльності художника.  у результаті натхненної праці над цією патріотичною темою з історії запорозького козацтва, яка тривала майже два десятиліття, рєпін створив дві великі картини: перша, написана в 1880-1891 роках, належить російському музею в петербурзі, другу, що раніше знаходилась у державній третьяковській галереї, 1932   року було передано на батьківщину рєпіна - в харків.  початок роботи над "запорожцями" добре відомий: мистецтвозна вець м.  в.  прахов, співучень рєпіна по академії, порадив використати лист запорожців до турецького султана як сюжетну основу для картини. творча уява художника була підготовлена до цієї теми дитячими і юнацькими враженнями на слобожанщині, його захопленням українською історією та етнографією.  поїздка 1880 року на місця колишньої запорозької січі за маршрутом, розробленим істориком м.   і.   костомаровим, дала необхідний історико-документальний і натурний матеріал. рєпін ближче познайомив ся з козацькими старожитностями та архітектурою, народним побутом. тоді ж, 1880   року, художник приступив до створення першого варіанта "запорожців". картина ще не була завершена, а рєпін, який надзвичайно серйозно ставився до поняття історичної правди, відчув брак допоміжного матеріалу і знань. особливо це стало очевидним після зна-йомства 1887   року з д.   і.  яворницьким - земляком художника, знавцем історії запорозького козацтва.  за новим маршрутом, запропонованим яворницьким, 1888 і 1889  роками рєпін відвідує україну, кубань, північний кавказ, де зустрічається з нащадками запорожців. яворницький став діяльним порадником художника у роботі над запорозькою темою, допоміг йому глибше вивчити життя і побут народу.  новий колоритний типаж, блискучі екскурси яворницького в історію січі та нарис про легендарного кошового івана сірка - нашого земляка із мерефи, написаний спеціально для рєпіна, дали імпульс подальшій роботі над цією темою. 1889   року рєпін розпочинає новий твір. "картину свою на прежнем холсте, казалось, совсем вот-вот должен был кончить. а он вдруг под наплывом новых представлений начал на новом холсте, и вышло две картины", - пише м.   і.   мурашко 1890 року після відвідування майстерні художника. багатющий матеріал останніх поїздок, емоційне переосмислення теми стали основою створення нашого полотна.  на відміну від петербурзького варіанта з його досить академічною, урівноваженою композицією і горизонтально-фризовою ритмікою, харківській картині притаманне жанрово-романтичне звучання, більш емоційний підхід до вирішення історичної теми.  чуття геніального художника і людини, що зросла на україні, рєпіну відбити в "запорожцях" дух нації, її менталітет. а захват і повага, що він відчував до цього лицарського народного ордену, втілились в оригінальній багатофігурній композиції - вияві суті запорозької вольниці. показуючи запорожців у момент найвищого прояву їх життєлюбства і безстрашності, рєпін розкриває справжню стихію народних характерів, дух лицарства і товариства, притаманний козакам.  " і народец ! кругом идет от их гаму и шуму, с ними нельзя расстаться, - писав рєпін стасову, - веселый народ. чертовский народ! " у цій "хоровій" картині кожен персонаж веде свою партію - кожен зображений має свій характер, свій норов. такий же динамічний, соковитий і темпераментний живопис, витриманий в теплій червоно-вохристій колористичній гамі, що передає приглушені фарби літнього надвечір'я, диму, туману, що огортають козацьке товариство.  за глибиною і серйозністю втілення історичної теми, ністю і рівнем наукового підходу обидві картини належать до кращих зразків історичного живопису. роль "запорожців" у творчій спадщині рєпіна оцінив стасов - ще в ескізі він відчув їх значущість як "высшего творения", порівнявши з "нічним дозором" рембрандта.  харківську картину рєпін завершив 1896 року. вперше її показано на виставці дослідів художньої творчості російських та іноземних художників 1896-1897 роками у петербурзі. тоді ж картину купив п.   м.   третьяков. до його галереї вона потрапила 1897  року, після виставки мистецтва й індустрії в стокгольмі.