Напишите рафт биография пушкина 40 ​

ответ:

можно написать ответ

ответ:

реферат на тему:

олександр пушкін, життя і творчий шлях

(1799-1837)

олександр сергійович пушкін — великий російський національний поет, прозаїк, драматург. його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу.

геній пушкіна стоїть біля джерел російської літератури xix століття. його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. уже в ліцеї, у якому поет навчався з 1811 по 1817 р., він веде активне літературне життя. ліцейська поезія пушкіна вражає перш за все своєю життєрадісністю, прославленням радощів життя. широке відображення знаходять у ній анакреонтичні мотиви. веселощі, любов, дружба — найчастіші мотиви його поезії цього періоду. серед своїх учителів поет сам називає гомера, вергілія, горація. надзвичайно високо він оцінює вольтера і мольєра.

після закінчення царськосельського ліцею поет проживає у петербурзі. у цей період його лірика особливо характерна своїми волелюбними ідеями та настроями. першим найвідомішим твором поета стала написана у 1818 році ода "вольність", де поєдналися традиції класицизму і новий, романтичний пафос. ідеєю патріотизму, любові до вітчизни проникнуті поезії "до чаадаєва", "село". водночас вони сповнені і виразною критикою тогочасної дійсності. саме в ці роки за пушкіним утверджується слава першого поета вольності.

популярність поета, підсилена його прямими проти самодержавства, призводить до того, що поет був засланий царем олександром ii на південь, в катеринослав. до 1824 р. він жив у кишиневі і одесі, а згодом був переведений у псковський маєток своїх батьків — село михайлівське. в цей період своєї творчості, який можна назвати романтичним, пушкін створив цикл поем ("кавказький бранець", "брати-розбійники", "бахчисарайський фонтан"), почав писати роман у віршах "євгеній онєгін". мовби підсумковим твором життя на півдні стала поезія "до моря", у якій поет прощається з морською стихією, яка стала для нього символом свободи.

у михайлівському геній пушкіна досяг зрілості, в його творчості вже домінує реалістичний струмінь. саме тоді були написані народна драма "борис годунов", багато шедеврів пушкінської лірики.

у 1826 р., після придушення повстання декабристів, новий цар микола і викликав пушкіна у москву і, бажаючи підкупити поета і одночасно на свій бік суспільну думку, "вибачив" пушкіна і нав'язав йому свою цензуру. все подальше життя поета проходило під наглядом жандармів та царського двору. проте о.пушкін не відмовився від своїх переконань і до кінця днів був противником самодержавства. "полтава", "домик в коломні", "маленькі трагедії", "повісті бєлкіна", надзвичайно багата лірика — основні підсумки пушкінської роботи 1826 — 1830 рр. окрім того, восени 1830 р. був закінчений "євгеній онєгін" — вершинний твір поета, що писався більше семи років. уперше в російській літературі настільки широко й реалістично була відтворена ціла історична епоха, показана сучасна дійсність, усі зрізи тодішнього суспільства росії знайшли своє художнє втілення у романі.

в 30-х роках у творчості пушкіна переважає проза ("дубровський", "пікова ", "капітанська дочка", "історія пугачова"). але в цей же час ним створена поема "мідний вершник", казки у віршах, "пісні західних слов'ян" і прекрасна за філософською глибиною лірика.

трагічна смерть пушкіна сколихнула всю росію. від дня повстання декабристів на вулицях петербурга не було стільки народу. горе і обурення росії висловив своїм віршем "смерть поета" лєрмонтов. дуель і смерть пушкіна була трагічним завершенням тієї боротьби, яку вів геніальний поет за долю російської літератури.

пушкіну були добре знайомі українська народна поезія і українська історія. ще в ліцейські роки він пише вірш "козак", що є наслідуванням української народної пісні у період свого південного заслання він певний час жив у катеринославі, одесі, бував у києві, милувався красою української природи, заслухувався піснями українських кобзарів і лірників. в своїх замітках з російської історії xviii ст. він ставив у вину катерині ii те, що вона "закріпачила вільну малоросію".

творчість о.с.пушкіна знав і любив т.шевченко, вірші його він цитував напам'ять, про що згадує у своєму щоденнику.

ще за життя пушкіна твори його перекладали на українську мову л.боровиковський і є.гребінка, а згодом — с.руданський, п.грабовський та м.старицький. і.франко переклав усі драматичні твори поета. xx століття до сузір'я перекладачів поета вписало імена м.рильського, п.тичини, м.бажана та ін.

объяснение:

в общем-то он обыкновенный парень — шофер пашка колокольников. живет себе, работает, мечтает, встречается и расстается с самыми разными людьми. но есть у него особая черта: он чувствует себя счастливым, только если вокруг всем хорошо. собственная жизнь волнует его меньше, чем судьбы других людей. ради них он и дурачком прикинется, и подвиг совершит… он вообще живет не разумом, а чувством, и сердце его не обманывает.

сюжет путешествия и путешествующий герой — паша колокольников — позволили автору вторгнуться в мир реальности и проявить его настрой, его житейские и человеческие проблемы. фокус состоял в том, что в путешествие отправлен фольклорный персонаж — непобедимый, добрый, желающий всем вокруг, напасти юмором. сколько вокруг судеб, одиноких людей, тяжких воспоминаний. важно настроиться на счастье, на удачу, и все может перемениться. пашка и становится настройщиком душ. там, где нужно, он товарища на работе подменит, горящую машину в безопасное место уведет, двух пожилых людей сведет, чтобы были они счастливы, вместе коротали жизнь. он впитывает в себя поверья, разыгрывает спектакли, дурит людям голову, шутя с ними и посмеиваясь над собой. он готов бичевать мещанство, поносить несчастных слоников, стоящих на комоде в доме своей подруги, объяснять ей, каким должен быть культурный быт, какой должна стать она сама, чтобы быть счастливой, а в ответ получит горькую отповедь, услышит о непоколебимых правилах жизни среди людей, которые нельзя ломать, не сломав человека. он услышит рассказ о девушке, бродящей по земле и предвещающей беду, и во сне встретится с ней, узнав свой женский идеал. он даст интервью журналистке в больнице, будет представляться, ерничать, завлекая столичную корреспондентку. но на вопрос: почему же он совершил свой подвиг, ответит быстро — по глупости. ведь ясно — любой бы так поступил, просто он был первым.