Из романа бенжамина дизраэли «сибилла, или две нации»

две нации, между которыми нет ни связи, ни симпатии, которые так же не знают привычек, мыслей и чувств друг друга, обитатели разных планет; которые
по-разному воспитывают детей, питаются разной пищей, учат разным манерам; которые живут по разным богатые и бедные.

найдите сходные мысли в этих высказываниях. о чём свидетельствует это
сходство? в чём заключаются различия? как вы думаете, в каком из двух
случаев описанный авторами разрыв между двумя группами населения
оказывается более глубоким и непреодолимым?

ответ:

людське стадо  – перші колективи давніх людей.

це були невеликі за чисельністю колективи людей, як і стада тварин, вони були непостійними за своїм складом. ці колективи не мали постійного місця поселення, вони пересувались у пошуках їжи.

з появою людини сучасного типу відбулося становлення людського суспільства. полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. тому, припускають учені, жили перші люди з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно. дослідники називають такі колективи родовими общинами.



родова община  – це колектив кровних родичів, які жили та працювали разом, мали спільне майно, були рівні між собою.

якими були правила, що регулювали життя общини, вчені можуть лише припускати. чоловікам належало полювати та , жінкам - підтримувати є господарство, наглядати за дітьми, вогнищем, житлом, збирати їстівні рослини.

керували общинами досвідчені члени роду - старійшини. вони вирішували, як провести полювання та поділити здобич, пильнували, щоб ніхто не порушував усталених правил.



старійшини  – досвічені члену роду, які керували общинами.

вчені виділяють 2 форми устрію родової общини :

-- матріархат

-- патріархат



матріархат  – це форма устрію родової общини, коли   головну   роль відігравали жінки.

причини панування жінок у первісному суспільстві:      

-- неможливо було визначити спорідненість за чоловічою лінією  

-- жінки зберігали вогонь, від якого залежало життя общини  

-- жінки розпоряджалися продуктовими запасами общини  

-- збиральництво тривалий час давало більше їжи та було постійнишим, 

    ніж полювання

з появою землеробства зростає роль чоловіків, які готували ділянки землі під посіви, розводили іх тварин.



патріархат  – це форма устрію родової общини, за якою головна роль в житті   і господарстві общини належить чоловікам.

патріархат – останній період первісного ладу, який передував виникненню держави. 

нові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, вирощування худоби - поступово змінювали спосіб життя людей. згодом обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. їй належав і зібраний врожай. так, у межах общини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить сусідська община.

сусідська община  –   колектив, який складався з окремих сімей, не пов’язаних   родинними зв'язками, та проживав на одній території.

в умовах відтворюючого господарства, винайдення способу оброблення металів, удосконалення знарядь праці з’явилися можливості не тільки для врізноманітнення харчів, а й для отримання їхнього надлишку -  додаткового  продукту. унаслідок цього відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени общини, тобто виникає майнова нерівність. поступово слабшими ставали родинні зв’язки. натомість общини охоче приймали до свого складу чужинців - умілих ремісників або вправних воїнів.



додатковий продукт  – це надлишок, який людина отримує в процесі праці, завдяки удосконаленню знарядь праці.

розвиток землеробства, скотарства та ремесла зумовив обмін продуктами й виробами між общинами. громади почали боротися за землі, пасовиська, поклади корисних копалин. це призводило до збройних сутичок: перемагали ті, хто мав кращих воїнів. під час конфлікту загони озброєних членів общини очолював військовий вождь - людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм.

військовий вождь  - людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм.

у мирний час життям спільноти керували збори членів общини (народні збори) та рада старійшин.