Твір на тему : повчальні цінності в комедіях мартин боруля і хазяїн! ​

1)  мартин боруля — головний персонаж комедiï. це людина iз заможноï верхiвки села, не заслiплений жадобою збагачення, не позбавлений рис гуманностi. однак, це натура, скалiчена духовно нездоланним прагненням вийти «на дворянську лiнiю». коли б його спитали, навiщо йому те дворянство, вiн, певно, не змiг би пояснити як слiд своє дивне бажання. мартин — гарний сiм'янин, у домi порядок i достаток; i авторитет, i гроші — все це у нього є. виявляється, герою треба дворянського титула, який, на думку мартина, зробить його паном. у своєму домi цей «міщанин-шляхтич» (так назвав свого героя журдена французький драматург мольєр) заводить дворянськi порядки, сам мучиться через своï химери, але терпить, бо вважає таку « перебудову» шляхом до полiтично-правового мiсця в помiщицько-капiталiстичнiй державi, яке мало дворянство. мартин велить своïм дiтям називати себе не татом, а «папiнькою», а маму «мамiнькою». вiн довго вранцi вилежується в лiжку, як пан, хоча в нього, трудящоï людини, вiд довгого лежання з незвички болять боки. дочку марисю хоче вiддати замiж за «образованого чоловiка», сина степана мрiє бачити знатним чиновником. смiшно дивитися, як «правила» дворянського побуту суперечать традицiйним порядкам сiм'ï мартина, викликають нерозумiння i подив членiв родини. висмiявши таку поведiнку свого героя, карпенко-карий утвердив здорову народну мораль щодо родинних традицiй, ставлення людини до своєï рiдноï землi, свого родоводу, прадiдiвських коренiв, працi, народних звичаïв. головне не титул, а вмiння залишатися порядною, високоморальною людиною у всiх життєвих ситуацiях.