Цитати до образу айвенго до сторинок 67-73. нужно

ответ:

"його звали лицар айвенго; незважаючи на молодість, жоден з його соратників не перевершив айвенго в мистецтві володіння зброєю. "

"всі побачили гарні, хоч засмаглі від сонця риси двадцятип'ятирічного юнака з густими русявими кучерями. обличчя його було бліде, мов смерть, і де-не-де поплямоване кров'ю"

ровена - до айвенго: "дарую тобі цей вінець, лицарю, як нагороду, призначену мужньому переможцеві. і ніколи вінець лицарства не був покладений на більш гідне чоло".

"чим більше перешкод і труднощів, тим більше слави попереду."

"ревеко, люба ревеко! — вигукнув айвенго. — це зовсім не жіноча справа. не наражай себе на небезпеку, тебе можуть поранити чи вбити, і я все життя мучитимусь усвідомленням, що це сталося через мене. принаймні візьми отого старого щита, прикрийся ним і постарайся якомога менше висуватися за віконну решітку."

"— але подумайте про ваше королівство, государю, — заперечив айвенго, — вашому королівству загрожують розпад і міжусобна війна, а вашим підданим — незчисленні лиха, якщо вони втратять свого монарха в одній із тих сутичок, у які вам вгодно втручатися кожен божий день, на кшталт тієї, від якої ви щойно врятувались."  "— я не хочу ні користуватися його обладунком, ні віддавати його тіло на поталу, — сказав лицар айвенго. — він боровся за віру християнську. а нині він упав не від руки людської, а з волі божої. але нехай його поховають тихо і скромно, як личить загиблому за неправе діло. "

"айвенго довго й щасливо жив з ровеною, бо з ранньої юності їх зв'язували узи взаємної любові. і кохали вони одне одного ще більше тому, що зазнали стільки перешкод до свого з'єднання."

объяснение:

Мысль повести "Медный всадник" состоит в том, что обычный человек может сойти с ума от бури, от горя и беспокойства.Не найдя среди обломков и развалин, оставленных бурей, свою невесту-Парашу, герой поэмы Евгений сходит с ума.В коцне, увидев то самое место,где он наблюдал за всеми разрушениями, так потрясшими его,-каменные львы,а возле них величавый всадник на коне.С тез пор ему стало казаться, что за ним постояно гонится тот самый всадник, тяжело ступая, на своем медном коне.От отчаяния и страха он вскоре умер.Автор заставляет нас задуматься о том, как легко поддается человеческая душа смятению и отчаянию.