15

надо определить среднюю температуру , климат, примерное место положение , полушарие , координаты и название города !
надо быстро !

​

ответ:

гідросфера — це водна оболонка землі, яка містить всю хімічно не зв'язану воду на земній поверхні в рідкому й твердому агрегатних станах.

вода - найбільш поширена і найбільш незвичайна речовина на землі. лише вода в нормальних земних умовах може перебувати в трьох станах: твердому, рідкому, газоподібному. перехід води з одного стану в інший потребує затрат тепла (випаровування й танення), або, навпаки, ється виділенням відповідної його кількості (конденсація, замерзання). для випаровування 1 г води необхідно витратити 2,5 кдж, на танення 1 г льоду - 335 дж тепла. поглинання, або виділення тепла при переході з одного агрегатного стану в інший, не впливає на температуру води (льоду).

хімічно чиста вода має найбільшу густину при температурі 4°с. при охолодженні нижче цієї температури густина води зменшується, а об'єм збільшується. ця аномалія води відіграє у природі дуже велику роль. при замерзанні водоймищ лід унаслідок зменшення густини залишається на поверхні і захищає воду від подальшого охолодження.

вода у природі не буває хімічно чистою, оскільки вона є сильним розчинником. вона завжди є газово-сольовим розчином різної концентрації.  

вода характеризується великою теплоємністю. теплоємність води в 3 тис. раз більша, ніж повітря. це значить, що при охолодженні на 1 °с 1 см3 води на 1°с можна нагріти аж 3 000 см3 повітря. звідси зрозуміле значення океану як акумулятора тепла, його пом'якшуючий вплив на клімат, вода характеризується малою теплопровідністю. тому у нагріванні водоймищ головна роль належить перемішуванню води. завдяки різним властивостям води виникло й розвивалося життя на землі. завдяки їм вода відіграє незамінну роль в усіх процесах, які відбуваються в ічній оболонці.

у водній оболонці виділяються: води світового океану - 1,37млрд. км, підземні води - 60 млн. км3, ґрунтова волога- 82 тис. км3, води на   поверхні суші: льодовики - 24 млн. км3, озера - 230 тис; км3; ріки - 1 200 км3 і вода в атмосфері - 14 тис. км3. уся ця вода об'єднується завдяки властивостям види переходити з одного агрегатного стану в інший.

безперервний процес переміщення води під впливом сонячної енергії й сили тяжіння, який охоплює гідросферу, атмосферу, літосферу та організми, називається світовим вологообігом, або кругообігом води.

вода у природі безперервно переходить з одного стану в інший, здійснюючи т. зв. великі й малі кругообіги. випаровування води з поверхні океану, конденсація водяної пари в атмосфері та випадання опадів на поверхню океану утворює малий кругообіг. у тих випадках, коли водяний пар переноситься повітряними течіями з океану на сушу, кругообіг води ускладнюється. частина опадів, яка випала на поверхню суші, випаровується й поступає назад в атмосферу. інша частина стікає в ріки та інші водойми. процес випаровування води і випадання опадів на сушу може повторюватися багаторазово, але в кінцевому результаті перенесена на неї волога знову повертається в океан у вигляді річкового й підземного стоку, завершуючи свій великий кругообіг.

кругообіг відіграє виключно важливу роль у житті планети. здійснюючи перенесення тепла та вологи, він зв'язує земні оболонки і відіграє важливу роль в утворенні комплексної природної оболонки землі. кругообіг води має велике значення для розвитку рослинного світу, формування ґрунтів, розвитку ерозійних процесів. річки виносять в океан твердий зважений матеріал, що сприяє нівелюванню земної поверхні та утворенню осадових порід.

у загальному кругообігу води найбільш рухома атмосферна волога. середній уміст водяної пари в атмосфері становить близько 14 тис. км , а загальна річна кількість опадів на землі - 519 тис. км3. значить, об'єм вологи в атмосфері поновлюється 40 разів на рік. на випаровування опадів витрачається більше 20 % сонячної енергії, яка надходить на землю. але тепло, яке витрачається: на випаровування, вивільняється при конденсації водяної пари. таким чином, кругообіг води ється кругообігом тепла.

вологи в планетарному і в локальному масштабах не залишається незмінним. значна кількість води вилучається з "обігу", затримується в льодовиках. за підрахунками г.к. тушинського (1963) у гірських льодовиках (у вигляді льоду) вода затримується на строк від 8 до, 125 років, а в льодовикових щитах - від 2 до 240 тис. років, протягом яких частки льоду долають шлях від центра шита до його окраїни. згідно м.і. львовича (1967), повний цикл вологообміну у полярних льодовиках триває близько 15 тис. років.

кругообіги води не замикаються на землі. молекули водяної пари, які піднімаються у високі шари атмосфери, під впливом ультрафіолетової радіації сонця на атоми кисню та водню. атоми водню розсіюються у міжпланетному просторі. у свою чергу космос постачає воду на землю, яку містить космічний пил.