Чи актуальна творчість тараса шевченка в наш час? чому?

ответ:

так, вона актуальна, тому що, саме завдяки своєму народному характеру твори великого кобзаря і сьогодні живуть серед нас. і сьогодні є напрочуд актуальними. думається, знайдуться люди, які посміхнуться після цих слів. яка, мовляв, актуальність, якщо минуло 150 років, якщо кріпацтво давно скасовано, якщо україна вже більше десятиліття є вільною країною? ! але я твердо повторю: твори тараса шевченка є актуальними і сьогодні.

згадаймо його славнозвісне: "кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі — чужі люде, роблять лихо з вами". не думайте, що поет постає тут "росіяноненависником", адже москаль для нього — не синонім росіянина, а солдат московської армії. і застерігає він тут тих дівчат, які довірливо ві першому коханню, ламаючи тим своє життя назавжди. скажете, що жінка у xix і xxi столітті має абсолютно різний статус, різні можливості, і ваша сучасниця може з гідністю вийти з ситуації, яка поставила б у глухий кут дівчину xix століття? не сперечаюся, однак трагедія обманутої жінки і сьогодні викликає співчуття, тому багатьом дівчатам варто прислухатися до застережень поета.

а вічна тема материнської любові? невже хтось байдужно прочитає рядки про неї?

у нашім раї на землі

нікого кращого немає,

як тая мати молодая

з своїм дитяточком малим —

читаємо у вірші т. шевченка. скільки стоятиме світ, стільки будуть поети славити красу матері, славити її віддану жертовну любов до дитини. і марія, наймичка, "слєпая" завжди будуть викликати у людей пошану і співчуття.

а тепер звернемося до громадянських мотивів творчості поета.

нема на світі україни,

немає кращого дніпра,

а ви претеся на чужину

шукати кращого добра,

добра святого —

дорікає шевченко своїм землякам. а наші сучасники також нерідко шукають "кращого добра" по закордонах, при цьому україну по шматках. і до сьогодні не знають своїх коренів, і погоджуються з тим, що ми — "моголи або слов'яни" — байдуже, —? би був прибуток. і тому й досі повторюємо за поетом сповнені болю й гіркоти слова:

доборолась україна

до самого краю.

гірше ляха свої діти

її розпинають.

а поема "кавказ", на жаль, ще довго не втратить своєї актуальності. вона була написана у 1845 році, коли царська росія вела на кавказі загарбницьку війну. минуло багато-багато десятиліть — і що ми бачимо?

а поки що течуть ріки,

кривавії ріки!

війна в чечні болем відгукується в серцях не лише мільйонів росіян, а і всіх тих, хто співчуває людському горю, людським нещастям. і течуть, течуть криваві ріки в горах

чи переконалися ви в тому, що твори тараса шевченка органічно вписуються у сучасне життя? отож давайте частіше звертатися до "кобзаря", шукаючи в ньому відповіді на болючі питання сучасності, адже недаремно закликав поет:

учітесь, читайте

і чужому научайтесь,

й свого не

а що може бути найбільш "своїм".