Доберіть,будь ласка,заголовки до строф оди "до радості".прошу дуже треба

радість, гарна іскро божа!
несказанно любо нам
увійти, царице гожа,
в твій пресвітлий дивний храм.
все, що строго ділить мода
в’яжеш ти одним вузлом,
розцвітає братня згода
під благим твоїм крилом.

кого доля ощастила
тим що другові він друг,
кого любить лада мила, -
йди до нас в веселий круг.
йдіть усі, хто зве своєю
в світі душу хоч одну!
хто ж весь вік черствів душею –
йди у іншу сторону.

радість – всесвіту пружина,
радість – творчості душа,
дивна космосу машина
нею живиться й руша.
радість квіти розвиває
і розгін дає сонцям,
їх в простори пориває
невідомі мудрецям.

Читаючи «казку про яян» емми андієвської, ти, мабуть, помітив, що вона незвичайна — не така, як ті, що доводилося тобі читати раніше. незвичайним, напевне, у цій казці є яскраво виражена мораль, повчання, саме ця ознака наближає її до літературного жанру — притчі з яким ти вже ознайомлювався в початкових класах.притча  — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю. чимало притч можна знайти у біблії та в давньоруських збірниках. пізніше їх використовували у своїй творчості письменники й художники. за змістом, як ти вже переконався, притча близька до байки, а іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних персонажів з рослинного й тваринного світу.різниця ж між притчею та казкою полягає в тому, що в притчі яскраво виражена мораль, що, до речі, властиво і байці. притча переважно повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок.притча - один з улюблених жанрів івана франка («притча про радість і смуток», «притча про вдячність» та і емма андієвська в назві історії про яян сама визначає жанр твору — казка («казка про яян»). але оскільки в ній яскраво виражені ознаки не лише казки, а й притчі, то її жанр можна визначити як казка-притча. рекомендуємо тобі прочитати й інші казки-притчі емми андієвської, зокрема «казку про говорющу рибу».однією з найвідоміших є народна притча «без труда нема плода». це повчальне оповідання про життєву пригоду, воно утверджує справедливість народної моралі. ви її добре пам'ятаєте з четвертого класу. у цій притчі розповідається про те, як чоловік пригостив вовка хлібом. на запитання сірого, де ж береться така смакота, чоловік довго розповідав, як із зернини вирощують, а згодом і печуть хліб. тоді ж вовк йому говорить: «смачно, та клопоту багато». на що чоловік і відповів: «твоя правда, але без труда нема плода».