Діаолог на тему мій осінній вихідний день​

ответ:

объяснение:

- привіт, оксано!

- привіт, михайло!

- як твої справи?

- добре, дякую, а в тебе?

-теж добре, і. розкажи мені, будь ласка, як ти, оксано,провела свої вихідні дні?

- я їздила до бабусі в село, їй на городі - збирала ягоди, полола грядки. а ти як провів вихідні, михайло?

- а я грав с братом в теніс та ходив з друзями у кіно на новий фільм.

- дуже гарно, і з розповідь! була рада з тобою зустрітися. бувай!

- і тобі дякую за цікаву бесіду. бувай, оксано!

подробнее - на -

Звичайнісінького теплого літнього вечора загралась я у дворі з друзями так довго, що вже й зірки на небі з'явились. та саме вони нас і цікавили. зручно вмостившись на лавці, ми зачаровано спостерігали за тим, що діється в небі.там було фантастично красиво: зірочки перемигувались, спалахували різними кольорами і навіть рухались, ніби грали у піжмурки. а може це рухаються космічні кораблі з інших планет? отак ми сиділи, задерши голови, розглядали небо і мріяли про космічну мандрі коли це зненацька одна яскрава кулька в небі почала стрімко збільшуватись. це означало, що вона наближається до землі. і яким же було наше здивування, коли та куля приземлилась просто у нашому дворі! вона лежала у дитячій пісочниці - велика золотиста та сяюча. ми трошки злякалися і дивились на все, що відбувається, затамувавши подих. потім сталось дивовижне — куля розкрилась шістьма пелюстками, наче квітка! всередині кулі-квітки ми побачили великий екран, на якому світилося слово «привіт! » різними мовами. зрозумівши, що з нами хочуть познайомитись, ми наблизились до пісочниці. всередині кулі, біля екрану, ми побачили кнопки з літерами — клавіатуру. насмілившись, я швидко натиснула шість кнопочок: «п», «р», «и», «в», «і», «т». екран погаснув, а за мить на ньому з'явився напис: «вас вітають жителі планети  ромашка! » клацаючи по різнокольоровим кнопкам, ми почали жваво спілкуватись. прибульці також показали на екрані чудові краєвиди своєї планети, яка була заселена квітами, що вміють розмовляти віршами. ось один з них: діти — діти,ви, як квіти! таня — маленька,голівка біленька.оля — чорнява,а жанна — русява! ми ще довго перемовлялись, римували та сміялися. а наші матусі вже кликали нас додому. ось чарівна куля зачинилась і плавно полинула у темінь нічного неба. радісні та збентежені ми розійшлись по домівках.а на ранок весь наш двір розцвів фантастичним килимом із ромашок! не вірите? вони ще й дотепер кожного літа квітують у моєму дворі.