Скласти коротку казку про мурашку

ответ: на галявині лісу росла собі ромашка, одним-однісінька. поряд росли дзвіночки, кульбабки та багато різних квітів. та лише ромашка – одна. і було їй дуже сумно, ні з ким поговорити. дзвіночки передзвонюються між собою, кульбабки зайняті своїми парашутиками-насінинками, весь час повчають їх, як найдалі літати. а до ромашки нікому діла нема.

    та одного дня все змінилося. якось під вечір почула ромашка, що хтось тихенько плаче. озирнулася довкола і побачила маленьку мурашку.

    – гей, малечо, ти чого плачеш?

    – ой, як не плакати, коли ніжечка дуже болить, – відповіла мураха.

    – а що сталося з твоєю ніжкою? – стривожено спитала ромашка, бо була дуже добра і завжди всіх жаліла.

    – я її подряпала, і тепер йти не можу. бачу хмара насувається, дощ буде, а додому мені далеко, – сказала мурашка і знову заплакала.

    і справді, потемніло, загриміло, пішов густий дощ.

    – ховайся, – крикнула ромашка і низенько нахилила свою голівку, утворивши затишну, чарівну білу парасольку для мурашки.

    – ой, і тобі, ромашечко, що заховала мене від дощу, а чим   я тобі віддячуся?

    – а ти поговори зі мною трішки, бо дуже мені самотньо тут.

    розмовляли вони, розмовляли, аж поки дощик не закінчився. мураха розповідала, де бувала, що бачила, а ромашка уважно слухала і всміхалася, раділа, що знайшла собі подружку. коли дощик перестав крапати, ромашка підвела голову до сонечка, що зя’вилося між хмарками, аби просушити свої пелюсточки. а мурашка зібралася йти додому.

    – куди ж ти з хворою ніжкою підеш, біднесенька? – зупинила її ромашка.

    – попросімо дядечка подорожника, хай полікує, він добрий лікар.

    а дядько подорожник ріс поряд, почув про мурашчину біду, дав краплинку свого соку, ромашка свою пелюсточку для перев”язки, та й полікували мурасі ніжку. тут ще й дядько джміль мимо пролітав, ромашка його попросила мурашці дістатися дому. він теж не відмовив, посадив її собі на спину та й полетів до мурашника. ох і дякувала мурашка новим друзям. а дядько джміль підморгнув мурасі і промовив:

    – завжди пам”ятай, ніколи нікого в біді не лишай. тоді завжди знайдеться хтось, що й тобі колись, – та й полетів собі, а мурашка йому вслід лапкою і, задумавшись, пішла до дому.

    з того часу вона часто провідувала ромашку, розповідала їй про новини в мурашнику чи лісі, не забувала подружку. і якось також віддячила ромашці добром за добро. а було це так. настав час ромашці висипати достигле насіннячко, а на біду вітру нема, насіння не рознесеться галявиною. зажурилася наша ромашечка, ось тут і мураха подружці. покликала всіх своїх родичів, а вони схопили кожна по насінинці і розбіглися в різні боки галявини, залишили там насіннячко та й пішли по своїх справах. а наша мурашка задоволено потерла лапку об лапку і сказала:

  – наступного року ти вже будеш на галявині не сама, не сумуватимеш. і підморгнула дядькові джмелеві, котрий пролітав поряд. добром за добро.

объяснение:

Слова : оазис , фараон, рабы, вельможи , песцы, храмы, пирамиды, свинксы ,дельта , колесницы, нил, медь, хаммурапи , амон-ра , шадуф, маат, мемфис , анубис , египет , ремеслиники и земледельцы , папирус , серп , глина , тутмос , жрецы , нут , осирис ,мумия , апоп .