Оформити у формі листа

гуллівер потребує вашого співчуття. знайдіть слова, щоб утішити його.

пам'ятайте, слова кожного з вас повинні довести, що ви здатні співчувати людині, навіть коли ви не цілком схвалюєте її поведінку. уявну розмову з гуллівером ви можете розпочати такими словами:
«шановний гуллівер, добре те, »
«гуллівере, не засмучуйтеся з того, що»
«містере гуллівер, прикро, що ви стали знаряддям у руках ліліпутів, але»
«те, що з вами сталося, любий гуллівер, треба »
«гуллівере, згадайте »
«я певен, гуллівере, що ви »

ответ:

объяснение:

істере гуллівере!

прочитав вашу історію, і виникло бажання поговорити з вами відверто. відстань, яка розділяє нас у часі, дає можливість оцінити ваші вчинки.

розумію, що ви були чужинцем в ліліпутії, тому й виявили ввічливість у ставленні до ліліпутів та їхнього імператора. але невже правда, що вам усе там так ? не вірю.

містере гуллівере, прикро, що ви стали знаряддям у руках ліліпутів. ви тільки подумайте, вони ж набагато менші за вас. ви, скажу чесно, досить легко могли з ними впоратися. але не зробили цього. якщо спочатку ви були здивовані, розгублені, налякані врешті-решт, але поті для чого так сліпо корилися волі імператора, виконуючи його пусті забаганки? згадайте, ви — сильний, розумний, освічений, недарма вас називали людина-гора, а поводили себе не досить достойно. але сподіваюся, що ви знайдете в собі сили здолати свої слабкості і зможете стати справжньою людиною.

звичайно, містере гуллівере, ми люди різних епох, тому й мислимо іноді по-різному. розумію, що в усі часи людині, потрібні і товариська порада, і підтримка, і звичайне співчуття. ви в ліліпутії були самотнім. це погано. може, тому й зламалися? якби то я міг підставити вам дружнє плече, може, ви тоді б і не зробили багатьох помилок? але пам'ятайте, що завжди усе можна змінити. і я радий, що ви ризикнули втекти з ліліпутії.

а ще хочеться нагадати один античний вислів: «усе у світі відносне, окрім моральних цінностей». такі поняття, як честь, людська гідність, не втрачають своєї значущості.

істере гуллівере!

прочитав вашу історію, і виникло бажання поговорити з вами відверто. відстань, яка розділяє нас у часі, дає можливість оцінити ваші вчинки.

розумію, що ви були чужинцем в ліліпутії, тому й виявили ввічливість у ставленні до ліліпутів та їхнього імператора. але невже правда, що вам усе там так ? не вірю.

містере гуллівере, прикро, що ви стали знаряддям у руках ліліпутів. ви тільки подумайте, вони ж набагато менші за вас. ви, скажу чесно, досить легко могли з ними впоратися. але не зробили цього. якщо спочатку ви були здивовані, розгублені, налякані врешті-решт, але поті для чого так сліпо корилися волі імператора, виконуючи його пусті забаганки? згадайте, ви — сильний, розумний, освічений, недарма вас називали людина-гора, а поводили себе не досить достойно. але сподіваюся, що ви знайдете в собі сили здолати свої слабкості і зможете стати справжньою людиною.

звичайно, містере гуллівере, ми люди різних епох, тому й мислимо іноді по-різному. розумію, що в усі часи людині, потрібні і товариська порада, і підтримка, і звичайне співчуття. ви в ліліпутії були самотнім. це погано. може, тому й зламалися? якби то я міг підставити вам дружнє плече, може, ви тоді б і не зробили багатьох помилок? але пам'ятайте, що завжди усе можна змінити. і я радий, що ви ризикнули втекти з ліліпутії.

а ще хочеться нагадати один античний вислів: «усе у світі відносне, окрім моральних цінностей». такі поняття, як честь, людська гідність, не втрачають своєї значущості

АААААААА МНЕ БЫ ТОЖЕ С ЕСТЕВО КТО БЫ

Объяснение:

господи прости меня мне нужны либо мне не прости...