Запилите краткую биографию крылова. из учебника 6 класса. лень писать, выручайте!

ответ:

иван андреевич крылов ( 1769 - 1844). место рождения : москва. отец : армейский офицер, часто менял место дислокации. служил в оренбурге во время бунта емельяна пугачева. честь офицера сохранил. потом был председателем губернского магистрата. мать, мария алексеевна, нанять учителей не могла. поэтому она договорилась с помещиком львовым, чтобы иван посещал уроки вместе с его детьми. с учебой не складывалось, поэтому в одиннадцать лет она закончилась. умер отец, а иван стал работать канцеляристом. он любил гулять на улице среди простого народа и запоминать его шутки, прибаутки, смешные . он читал с удовольствием книги из отцовской библиотеки. в пятнадцать лет из-под его пера вышла пьеса " кофейница" о жизни и нравах столичных модниц. мать уезжает с сыном в петербург, и он работает в казенной палате. денег катастрофически не хватало. мамы не стало в 1788 году.

детство у ивана андреевича крылова было сложное, но он научился всего добиваться сам.

не получил систематического образования, занимался самообразованием ( , , французский и итальянский выучил сам). был чиновником в казенной палате. в 1777–1790 гг. издает журнал " почта духов" и пишет сатирические стихи, драмы, обличающие чиновников.с 1792 г. - в отставке, печатает повесть" каиб ". занимается басен лафонтена, сочиняет собственные. первая книга вышла в 1809 году..в 1812–1841 гг. - библиотекаря в императорской публичной библиотеке.21 ноября 1844 г. умер в петербурге.

Ядумаю, що оповідання олдриджа джеймса   «останній дюйм» – це  історія   про те, як важливо, щоб діти й батьки розуміли й любили один одного. головні герої оповідання – батько й син. батька кличуть бен. він був пілотом, але втратив роботу. а саме головне, мені здається, що він втратив свою сім’ю. його дружина залишила його, тому що не могла жити в аравії, де бен працював. вона виїхала на батьківщину. а його десятилітній син залишився з ним тільки тому, що джоанна вирішила не забирати його із собою: він був їй не потрібний. «так він і залишився ні із чим, якщо не вважати байдужої дружини, який він не був потрібний, так десятилітнього сина, що народився занадто пізно й, як розумів у глибині душі бен, чужого їм обом – самотньої, неприкаяної дитини, що у десять років почував, що мати їм не цікавиться, а батько – стороння людина, різкий і небагатослівний, не знаючий, про що з ним говорити в ті рідкі хвилини, коли вони бували разом».