1. что прочитано за лето? (автор, название книги)
2. что понравилось(не понравилось)почему?

  живучість образу журдена                         читаючи комедію мольєра "міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. подекуди герой мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! але те, як він це робить, викликає тільки сміх. у нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у простого селянина. він заводить дружбу з людьми, що потихеньку його. він приймає авантюриста доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного клеонта, тому що гой не дворянин. він носить коштовний, але смішний і чудернацький ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?             але, яким би смішним не був журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("егей, два моїх лакеї! "). але повернемося до нашого часу. хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? на жаль, дурість людська не знає меж. "не місце прикрашає людину, а людина місце"; "як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися безпросвітна дурість і неуцтво.            на жаль, журдени жили, живуть і житимуть. вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. але мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.