Доля отдельных национальностей восточном казахстане

ответ:

объяснение:

в восточно-казахстанской области проживают более 100 национальностей. по итогам переписи в 1999 году лидирующую позицию занимают казахи 48,5% (743098 человек), что можно проследить по таблице 1. в сельской местности проживают 59,9% казахского населения, соответственно остальные 40,1% проживают в городе. следующим многочисленным народом в нашей области является население 45,3% (694705 человек). в отличие от казахов население больше проживают в городе 77,6% , в сельской местности – 22,4%. мы можем отчетливо заметить, что город , а село – казахи.

немцов в нашем регионе проживают 32141 тысяч человек – 2%, из них 50,3% проживают в сельской местности, а 49,7% в городе. татары составляют 1,6%, украинцы – 1%, белорусы 0,2%, азербайджанцы – 0,09%, узбеки – 0,07%, другие – 1,9%. конец 90-х годов xx века для демографии казахстана обернулся отрицательным сальдо миграции, с этнической стороны это потеря значительной доли европейских национальностей – , украинцы, белорусы, немцы и т.д.

за десятилетний хронологический период времени в этническом составе населения восточноказахстанской области произошли изменения, что отчетливо видно в таблице 1. казахи продолжают держать лидирующие позиции, по национальной переписи населения в 2009 году их численность увеличилась, они составили 55,9%. то есть по сравнению с данными переписи 1999 года численность казахов увеличилась на 5,1%. доля казахского населения в селе составила 52,6%, значительно увеличилась доля казахов в городской местности – 47,4%. численность населения сократилась, по переписи населения 2009 года доля составила 40,1%. по сравнению с переписью 1999 г. численность населения снизилась на 19,2%. в сельской местности проживают 29,4% , в городе – 70,6%.  

таблица 1

Народився в с. Денеші Трояновської волості Волинської губернії (тепер Житомирська обл.) у бідній селянській родині. Здобувши початкову освіту у двокласній міністерській школі, далі навчався в тру¬довій школі І ступеня. Після закінчення 1924 р. природничо-географічно¬го факультету Житомирського інституту народної освіти був направлений до аспірантури Інституту геологічних наук ВУАН зі спеціальності пале¬онтологія та стратиграфія. Закінчивши аспірантуру 1929 року, представив до розгляду нау¬кову працю "Каспійські відкладення на північно-східному узбережжі Азовського моря" й отримав звання наукового співробітника. З 1930 по 1934 рр. обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту гео¬логічних наук ВУАН.

У березні 1938 був необґрунтовано заарештований органами НКВС: звинувачувався у причетності до контрреволюційної організації. Через кілька місяців справу було припинено у зв’язку з відсутністю доказів провини.

В університеті В. Г. Бондарчук працював спочатку доцентом, згодом – професором, завідувачем кафедри загальної геології (1935–1941), заступни¬ком декана геолого-географічного факультету) (1935–1941). У червні 1941 призначений проректором КДУ з навчальної роботи. 1938 р. захистив канди¬датську дисертацію "Четвертинні відкладення УРСР", а в лютому 1941 – докторську дисертацію "Геологічний розвиток рельєфу УРСР". Затвердже¬ний у званні доктора геолого-мінералогічних наук 14 червня 1941.

На початку Великої Вітчизняної війни призначений ректором Київсь¬кого державного університету (із 7 липня 1941 до евакуації університе¬ту в Харків). З 26 жовтня 1941 по 1 лютого 1944 проводив наукову ро¬боту в Інституті геології Узбецького філіалу Академії наук СРСР на по¬саді професора, керував відділом рудних корисних копалин. Після повер-нення університету до Києва В. Г. Бондарчук продовжував працювати в ньому (з червня 1944) професором, завідував кафедрою загальної гео¬логії, був проректором із навчальної роботи. Із 7 серпня 1944 по 15 лис¬топада 1951 обіймав посаду ректора (затверджений на посаді Народним комісаріатом освіти УРСР 15 серпня 1944). Організував велику роботу з відбудови зруйнованих фашистами навчальних корпусів, гуртожитків, лабораторій, сприяв відновленню й зміцненню матеріальної бази універ¬ситету.

Помер В. Г. Бондарчук 27 лютого 1993 у Києві й похований на Бай¬ковому цвинтарі.